Беземоційна

Рветься на нас вбрання, рвуться вони на зовні як дикі,
В сьому твої знання, дуже великі.
Лінії твоїх губ, плавні рухи ніжного тіла.
Чуєш чарівний звук – ти так хотіла.

Граєшся у кіно у недоторкане дівчисько
Тільки ти вже давно не воно і близько.
Рідкі твої слова, кожне ужалить до безтями.
Летить моя голова якими шляхами?

Льється твоя краса, сліпить навколо твоя врода
Тихо на небесах, їм когось шкода.
Марно збігає час, може створити щось розбійне,
Так заради нас щось емоційне.

Похожие новости.

You can't defeat him he's fightin' for freedom That's all he wanted that's all he needs You'll never beat him with weapons and money There ain't no chain as strong as the will

Стріляли, зрештою, свої... ...в квітні були зняті мої вірші у "Зміні", зарізані у "Жовтні", потім надійшли гарбузи з "Дніпра", "Вітчизни". (з щоденника Василя Симоненка, 3.09.1963р.) Таки прострелений словами У пружні груди й навздогін - Як по землі

Ветер случайных удач на перепутье затих, Думал я, что навсегда смолк мой ликующий стих. Вечным казалось мгновенье, что повисло в слепой пустоте, И ожиданье-терпенье, словно вечерняя тень протянулось к далекой черте. Снова отчаянье мне

Больше нечего ловить Всё что надо я поймал Надо сразу уходить Чтоб никто не привыкал Ярко-жёлтые очки Два сердечка на брелке Развесёлые зрачки Твоё имя на руке Районы, кварталы, жилые массивы Я ухожу, ухожу красиво Районы, кварталы, жилые массивы Я ухожу,

Ты птица звездного полета – куда захочешь полетиш. Я в пепел превратила крылья, мне больше не поднятся ввысь. Тебя я взглядом провожаю, твоя стихия небеса. Еще сильней душа страдает.когда смотрю на облака. Не вернуть