Лелеки

Я принесу срібну зорю
До серця твого
У край, де смереки,
Де джерело сліз золотих
Де попіл, і сніг,
Де вітер і попіл...
Ніч, як завжди,
Не лишає мені
Легких стежок,
Спокою й світла,
Але я буду йти,
Буду мріяти й йти,
І спалю всі мости,
Я спалю всі мости!

Приспів:
Літо минало...
На південь летіли лелеки,
Вітру холодного подих
На їхніх крилах!
Літо минало...
На південь летіли лелеки.
Світло осіннього сонця
У їхніх очах!

Я запалю вогонь золотий
Серед зими у снігах,
Де смереки,
Щоб з далеких країв
Повертались скоріш
До залишених стріх
Срібнокрилі лелеки!
Щоби вітер наснив
Їхні мрії і сни,
Світлих душ глибини
Ніс до синього неба!
Щоб гарячий вогонь
Їх зігрів,
Як любов зігріває мене,
Коли ти далеко!

Приспів

Похожие новости.

When no one cares and the phone never rings the nights are endless things you're like a child that cries and no one heeds the crying you're like a star that dies and seems to keep

Мамо, вечір догоря, Вигляда тебе роса, Тільки ти, немов зоря, Даленієш в небеса, Даленієш, як за віями сльоза. Ти від лютої зими Затуляла нас крильми, Прихилялася Теплим леготом. Задивлялася білим лебедем, Дивом-казкою За віконечком,- Сива ластівко, Сиве сонечко. Сад вишневий на порі, Повернулись журавлі. А мені,

Наче в небі птах з вирію Поворотний шлях міряю, Божество твоє вірую Мій рідний краю. Наче крашанка-писанка Наша доля тут писана, Матерями колисана В тім божім раї. Засумую я, Сторона моя. Розпущу жалі По своїй землі. Повернусь туди, Де з роси води, На любов

Через Милан, через твой океан, Через Париж сверху вниз Солнце встаёт, и кто-то поёт, Не лезь за словом в карман, Ждёт тебя Амстердам. Летим, летим в молоко, Хей, забери меня, Летим, летим в молоко, Хей, подари любовь, Открой для

This silent world, we're living in, Nobody knows, nobody knows 'bout me and you, In silent words, we talk together, Nobody hears, nobody hears a word we say; And I would give anything to