Исповедь Первого Бога
Дезмонд:
Во мраке подземелья
Не помогает злость,
В мою сырую келью
Вошёл незваный гость.
Янтарными волнами свет
Окутал его силуэт.
- Откуда в тебе столько силы?
Дай ответ!
Безымянный Бог:
Я - первый Бог, что обречён
Жить под землёю,
Видеть агонию и боль
Творений рук моих.
Дезмонд:
Повержен огненным мечом, но не судьбою.
Эту незавидную роль
Поделим на двоих.
Безымянный Бог:
Я - демиург исконный,
Но тем, кто любит власть,
Предатель вероломный
Помог в наш мир попасть.
Светило не дарит тепло –
Заклятие его оплело.
Лишь чудо скрыться в недрах гор
Мне помогло!
Я - первый Бог…
Дезмонд:
Повержен огненным мечом, но не судьбою…
соло: Мелисов
Безымянный Бог:
Остаться за этой чертой
Я должен, но в путь непростой
Возьми с собою, Дезмонд,
Посох золотой!
Я - первый Бог, что обречён…
Дезмонд:
Повержен огненным мечом, но не судьбою…
Похожие новости.
Расскажи
сколько лет и сколько дней ты жил в мечте своей жил и вдруг почти умер, да и по вине своей целый год тебя тащили мы подняли всех что бы ты остался с нами не ушёл наверх и теперь
Минає День, Минає Ніч
Минає день, минає ніч, Хвилини котяться, мов хвилі голубі. Не в тому річ, не в тому річ, Що я сказав "люблю" лише одній тобі. Не в тім печаль, не в тім печаль, Що цілий всесвіт
В Небі Канареєчка Літає (разом з Олесем Донієм)
В небі канареєчка літає І співає прямо в горизонт А ми підем вип’єм, погуляєм В цьому все життя і весь наш резон В цьому все життя і весь наш резон Нас чекають баришні-коханки Не життя, а
З Поля Того Бою
Ой заплакала дівчина, в нічку затужила, Де ж її отой хлопчина, котрого любила. Котрого кохала, дарувала ласку, Котрого чекала, вірила у щастя. Приспів: А коханий вірив, Що знов повернеться, З поля того бою, Милій посміхнеться. Милу поцілує, Обійме весною, Несудилось бути, Хлопцю
ЩастяНастяРадощ
I Крутився зранку глобус. Ти щойно вийшла, підкатив мікробус І навіть було місце, Біля вікна щоб сісти спокійно, В метро теж вільно Куди подівся натовп? Поїли дусту? Їдь спокійно, Сьогодні в місті пусто II Триває свято - Сьогодні лише дві пари І