Книжковий Хробак

В дитинстві мене не любив ніхто!
Коли всі ходили в куртках, я носив пальто.
Усім давали в школу гроші та пиріжки,
А я тагав з собою зарозумні книжки.
На шкільній дискотеці всі розбивалися на пари,
Тільки я не розбивався, бо носив окуляри.
Жартував, як макітра, танцював, як поліно –
Руки смикались незграбно, не згиналися коліна.
Я підходив до дівчат – вони завжди втікали!
Хлопці били, як хотіли, та їм цього було мало!
Поміж мною та людьми була прокопана межа –
Ніхто зі мною не дружив, ніхто мене не поважав.
Скажіть хоч одне приємне слово мені!
Я питаю – я хороший? Всі відповідають – ні!
Я питаю – я поганий? Всі відповідають – так!
Значить я – потенційний сексуальний маніяк!

Приспів:
Кожен книжковий хробак –
Потенційний маніяк!

І тільки на уроках ситуація мінялась –
Мене раптом всі любили, всі до мене посміхались!
Я розв’язував завдання, я підказував, що знав.
В мене списували всі, бо я це кожному давав.
Та за розкладом лунає на перерву дзвінок,
Все – закінчилась наука, все – закінчився урок!
І я знову не потрібен, я і знову всім гидкий!
Я запитував у мами – ну чому я такий?
Говорила мені мама: головне в житті – знання!
Ну й нехай я трохи дикий, ну й нехай я розмазня!
І відкрила по-секрету мені істину просту –
Я зміню усю планету, хай-но трохи підросту!
Я підріс, та не збулися гарні мрії мої –
Сиджу на мізерній зарплаті в напівживому НДІ.
Я не став великим вченим, не змінив усю планету,
Зате я дуже добре знаю гарячі сайти Інтернету!

Приспів

Похожие новости.

Мутные замуты, морозы лютые, Холодное субботнее московское утро Вечером клубы, и надо бы что то придумать, Дабы не обламываться с рожей хмурой Вариантов масса, меню на все вкусы, Но главный минус - никогда не бывает

Бонжур, мадам. Вам пишет ваш поручик, Ваш бывший друг и баловень судьбы. Он в этот миг, мадам, целует ваши руки И тихо шепчет последнее "прости". Прости за боль, за ласку, за сомненья, За то, что

[Talking] Dear Lord, this is your boy Bam Can't nobody do what you done done God One of the ghetto graduates, three men in here Ready to deliver, number one, all they internal sins On

Вечерний Арбат грустно встречает осень И мы возле, совсем замерзли Что будет после, мы понимаем оба Так мало и так долго довольно Так больно слушать эту тишину Ты просто молчишь, а я чего-то жду, А между

Хтось написав тобі учора, що можеш просто піти, якщо хочеш ти. Хтось написав тобі сьогодні, що не потрібно назад, бо не встигнеш ти. А я чекаю, та сонце знову сліпить очі мої, а я тримаю повітря, що належить тільки тобі! ПРИСПІВ: ТІКАЙ! Зі