Книжковий Хробак

В дитинстві мене не любив ніхто!
Коли всі ходили в куртках, я носив пальто.
Усім давали в школу гроші та пиріжки,
А я тагав з собою зарозумні книжки.
На шкільній дискотеці всі розбивалися на пари,
Тільки я не розбивався, бо носив окуляри.
Жартував, як макітра, танцював, як поліно –
Руки смикались незграбно, не згиналися коліна.
Я підходив до дівчат – вони завжди втікали!
Хлопці били, як хотіли, та їм цього було мало!
Поміж мною та людьми була прокопана межа –
Ніхто зі мною не дружив, ніхто мене не поважав.
Скажіть хоч одне приємне слово мені!
Я питаю – я хороший? Всі відповідають – ні!
Я питаю – я поганий? Всі відповідають – так!
Значить я – потенційний сексуальний маніяк!

Приспів:
Кожен книжковий хробак –
Потенційний маніяк!

І тільки на уроках ситуація мінялась –
Мене раптом всі любили, всі до мене посміхались!
Я розв’язував завдання, я підказував, що знав.
В мене списували всі, бо я це кожному давав.
Та за розкладом лунає на перерву дзвінок,
Все – закінчилась наука, все – закінчився урок!
І я знову не потрібен, я і знову всім гидкий!
Я запитував у мами – ну чому я такий?
Говорила мені мама: головне в житті – знання!
Ну й нехай я трохи дикий, ну й нехай я розмазня!
І відкрила по-секрету мені істину просту –
Я зміню усю планету, хай-но трохи підросту!
Я підріс, та не збулися гарні мрії мої –
Сиджу на мізерній зарплаті в напівживому НДІ.
Я не став великим вченим, не змінив усю планету,
Зате я дуже добре знаю гарячі сайти Інтернету!

Приспів

Похожие новости.

Лето там, где мы одни Помнишь, помнишь Солнца прошлого огни Ловишь, ловишь Припев: Я, Ты и Берег Лазурный Ты, Я, той ночью безумной Мир весь звёздами падал к нам Небо, твой свет На волнах остался Жаль, но с тобой я

Вокруг оси крутится Земля, Ночь отступает – приходит заря. Я сижу у чистого ручья, Вокруг меня светлая музыка, Философия мира красива, Ритм сердца бьется игриво, Мелодия живет внутри меня, «Все будет хорошо» – девиз дня! Хорошее настроение – Это

Ничего не держит, нигде нас не ждут, Ты и сам не знаешь, зачем же ты тут. Никому не оставляя свои адреса, Ты поднимаешь якоря, ты снова ставишь паруса. Никогда не поздно изменить маршрут. Все путеводители

Я вже давно забула, як позіхало світило, Як кутало круглі плечі в пухнасту ковдру ночі... Де літо моє далеке – вранці по воду ходило, Шо в відрах срібно – рожевих ще й досі мені хлюпоче... Та все перекреслили

Just say we can Say we can Say yes We can Just say we can Say we can Say yes We can I'm the type who takes love literally If it's there I take it to the max So if