Книжковий Хробак

В дитинстві мене не любив ніхто!
Коли всі ходили в куртках, я носив пальто.
Усім давали в школу гроші та пиріжки,
А я тагав з собою зарозумні книжки.
На шкільній дискотеці всі розбивалися на пари,
Тільки я не розбивався, бо носив окуляри.
Жартував, як макітра, танцював, як поліно –
Руки смикались незграбно, не згиналися коліна.
Я підходив до дівчат – вони завжди втікали!
Хлопці били, як хотіли, та їм цього було мало!
Поміж мною та людьми була прокопана межа –
Ніхто зі мною не дружив, ніхто мене не поважав.
Скажіть хоч одне приємне слово мені!
Я питаю – я хороший? Всі відповідають – ні!
Я питаю – я поганий? Всі відповідають – так!
Значить я – потенційний сексуальний маніяк!

Приспів:
Кожен книжковий хробак –
Потенційний маніяк!

І тільки на уроках ситуація мінялась –
Мене раптом всі любили, всі до мене посміхались!
Я розв’язував завдання, я підказував, що знав.
В мене списували всі, бо я це кожному давав.
Та за розкладом лунає на перерву дзвінок,
Все – закінчилась наука, все – закінчився урок!
І я знову не потрібен, я і знову всім гидкий!
Я запитував у мами – ну чому я такий?
Говорила мені мама: головне в житті – знання!
Ну й нехай я трохи дикий, ну й нехай я розмазня!
І відкрила по-секрету мені істину просту –
Я зміню усю планету, хай-но трохи підросту!
Я підріс, та не збулися гарні мрії мої –
Сиджу на мізерній зарплаті в напівживому НДІ.
Я не став великим вченим, не змінив усю планету,
Зате я дуже добре знаю гарячі сайти Інтернету!

Приспів

Похожие новости.

Once upon a time we had a lot to fight for We had a dream, we had a plan Sparks in the air, we spread a lot of envy Didn't have to care

Alone she lays waiting Surrounded by gloom Invaded by shadows Painting the room The light from the window Cuts through the air And pins the child lying there Scared of the moon She pulls up the covers And shivers

Припев: От эпиграфа до эпилога сквозь строки, главы, диалоги Описаны наши пороки И подвиги в одной книге жизни, только в разных главах. Повесть о стремлении к мечте в условиях обмана. Том первый. Осторожно сдуй с

Сначала ты играла, Обернётся чем игра - не знала и не гадала, В виртуальных снах летала, С кем, кого в реальности искала, Ведь ты мечтала о нём. Заложница любви, Как опасны же грёзы твои, Словно призрак, твой

Бодай ся когут знудив, Що мене вранці збудив, - Малая нічка, мала, Я-м ще ся не виспала. Казала мені мати З хлопцями погуляти: "Погуляй собі, доню, Я ж тобі не бороню". А я собі гуляю, Як рибка по Дунаю, Я,