Тарамтаратіда
Вечірні вісті, останні новини...
Вони нас не люблять, але ми дружимо з ними...
Байки – для дорослих, казки – для малечі...
Закінчився день, починається вечір...
Вивіски сяють, блищать магазини...
Широкі джипи, довгі лімузини...
Зимові сади, літні тераси...
Елітне взуття, богемні прикраси...
Черги охочих в наркотичні клуби...
Червоні очі, припухлі губи...
Конкурси вроди, тенденції моди...
Силіконові форми пруть проти природи...
Барвами бавлять вогні реклами...
Веселі діти, щасливі мами...
Натягнуті посмішки, одягнуті маски
І крапля сльози – для відмазки!
Приспів:
"Тарамтаратіда" лізе в мозок мені!
Веселі події – результати сумні!
Стандартний кінець однотипного дня!
"Тарамтаратіда" – яка яскрава брехня!
Година за годиною, мить за миттю...
Життєві перспективи доволі розмиті...
Щось – не на часі, інше – не в тему...
Майбутнє – світле, минуле – темне...
Губляться люди в масах народу,
В каруселях-качелях-хорах-хороводах.
І ось вам пародії – чесні злодії –
Пані та панове, шановні добродії!
Провулками нишпорять сірі шакали –
Когось зупинили, когось наздогнали.
Один – не в настрої, інший – не в дусі,
Слово за словом – і от вам дискусія...
Шашка в дамки преться щосили –
Про дамку забули, на шашку забили.
Ось так не вийде, а так не піде –
І всюди солодка "тарамтаратіда"!
Приспів
Похожие новости.
Мій Лицарський Хрест (разом з Тартаком)
Дихає ліс, Пташка на гіллі Пісню співає, що тішить мій слух... Я довго ріс - Йшов через цілі, Що тіло гартують і зміцнюють дух... Тиха роса Зіб’ється з трав Криком "вперед!", дружним тупотом ніг... Я тут знайшов Те, що шукав Славу
Горілка
Автор слов: Андрей Данилко, Константин Меладзе Композитор: Константин Меладзе Я сама недавно в городе была Зашла под вечер к другу по делам. Он налил мне не шампанского, вина Я подавилась - химия одна. Припев
Сонце Над
Заспівай мені пісню, сестричко! Хай вона аж до сонця полине, Хай проллється до мого сердечка, Мов цілющий нектар з України. Заспівай мені пісню про маму, Про село, де ми разом зростали, Про глибокі моря-океани, Що навіки нас
Der Polizist / Der Anaplhabet
Das der Willi jetzt bei der Polizei ist, da kann ich nur sagen: Respekt! Ich hab' es immer gewu?t, nicht wahr. Er hat ja damals schon Kindkollegen aus Interesse mit der Handkante so
Не Стерео
Метко взгляд мой обезоружен, Мысли вслух, так голос простужен, Всё пополам, по полюсам. Наизусть в мобильном фамилии И как всегда перегружены линии, Остынет пульс за полчаса. Рисуешь чёрным по белому, делишь всё на два, С тобой мы