Мій Лицарський Хрест

Дихає ліс,
Пташка на гіллі
Пісню співає, що тішить мій слух...
Я довго ріс –
Йшов через цілі,
Що тіло гартують і зміцнюють дух...
Тиха роса
Зіб’ється з трав
Криком "вперед!", дружним тупотом ніг...
Я тут знайшов
Те, що шукав
Славу здобув і себе переміг!

Приспів:
Мій лицарський хрест –
Моя нагорода
За те, що не впав, за те, що не втік!
Мій лицарський хрест –
Яскрава пригода,
Що буде тривати в мені цілий вік!
Мій лицарський хрест!..

Плинуть роки,
Їх заметілі
Скроні мої пофарбують у сніг.
Я, завдяки
Шрамам на тілі,
В пам’ять свою закарбую усіх
Друзів моїх
Та ворогів –
Кого любив і кого вбивав...
Може чогось
Я не зумів,
Та не згубив, не продав, не програв...

Приспів

Тим, що загинули, й тим, що вижили,
Слово своє вдячно присвячую!
Хай ворог зиркає очима хижими,
Нехай гарчить – мені не лячно.
Хто вріс корінням, той не зламається.
Хто має стержень, той не зігнеться.
Любов до матері – найкраща порадниця.
Любов до вітчизни – ідея серця.
Лицарський хрест – відзнака для обраних –
Не завжди на грудях, а в діях і звершеннях.
Для тих, що в боях ставали хоробрими.
Для тих, що в атаки здіймалися першими.
Я не відступитися від слова сказаного –
Буду дерти руками, зубами гризти!
У світі багато брудного й заразного,
Але той, хто хоче, залишається чистим...

Приспів

Похожие новости.

Ластівка

Ластівка щебетала і бриніла крильми. Червоні, білі, рожеві квіти Ще й трави зелені... А жінка у білій хустині несла молоко у відрі З рожевого срібла, загорнуте в сонячні пелени. Хлопчик маленький, зовсім мені не знайомий "Добрий

The Network

The decks are kept in constant rotation Connected to the amplifiers The amplifier supplies power The power attracts the people The people give the energy The energy shakes the room The people give the energy The energy

Джа-ла-ла

Джа-ла-ла джа-ла-ла-ла Одной ночи мне мало Я с тобой зажигала Зажигала-джа-ла-ла Джа-ла-ла джа-ла-ла-ла Одной ночи мне мало Я с тобой зажигала Зажигала-джа-ла-ла Мои секреты не узнаешь Пока меня не понимаешь Нежным будет этот вечер Я лечу к тебе навстречу Прикосновенье рук твоих Да,

Honking Antelope

Why dont you go photograph Everything that ever passed in time, Indigenous traces, tribal chiefs, Vanishing hereditary lines, Poets gone wild on the muse Prophets all destroying the Tao, When you see that honking antelope, The secret

Nieobecna

W wieczornych strugach deszczu lubi? k?pa? si? Ogrzewa? w ?wietle,kt?re lekko muska moja twarz Powraca? tutaj chc? ,kiedy czuj?,?e jest ?le Odp?ywam w b??kit m?rz Wo?aj? mnie bezkresne pola marze? i przybiegn? tu co si? na