Вiдчуваю Тебе
Ми з тобою одне ціле... Як мило!..
Я буду тут, поки вистачить сили,
Ти з такими, як ти. Ти з такими, як я.
Нас єднає спільна суцільна енергія.
Слова на ритми лягають по колу,
Я не зрадив тебе ніколи,
Я чесний з тобою, я завжди відкритий,
Якщо тільки захочеш ти зможеш мене вбити.
Приспів:
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Наші очі відкриті. Ми тут кожної миті
Прочищаємо душі забиті.
Давай ближче до нас – не стій збоку!
Стань демоном драйву, стань ангелом року!
Ритми, рифи, літери, ноти...
Знову зірване горло... Тіло, мокре від поту...
Отримай тепло, поверни сторицею –
Відчуй себе незламною крицею!
Приспів
Пишуть книжки, присипані пилом,
Що в єдності – правда, в єдності – сила.
Можна довго шукати в стратегії й тактиці,
Але краще це перевірити на практиці.
Ось рука того, хто поруч зі мною,
Плече в плече стаємо стіною.
Не врізати дуба! Не склеїти ласти!
Тримайте мене – не дайте впасти!
Приспів
І ще довго у вухах щось грає притишено,
Коли прийде ніч снами потішити.
Заплющені очі дозволять відчути
Щось добре знайоме, але й добре забуте.
Ось я пробираюсь ближче до сцени,
Зі сцени ти поглянеш на мене...
Ти усміхнешся і даш мені руку...
Приспів
Похожие новости.
I Would Be Your Slave
Walking in the snowy stream Let me understand Drifting down a silent path Stumbling over land Open up your heart to me Show me who you are And I would be your slave Ohhh Do you sleep in
Война
Стихи и музыка: А. Васильев Когда отыграет оркестр, Расплавится медь, и умрет дирижер; Когда подсудимый обманет конвой И подпишет судье приговор; Когда одряхлевшей старухе Покажется ядом живая слеза, Я знаю - прорвавшись сквозь синее небо Над городом грянет
1000 миль
День прошёл без чудес, Без наигранных скукой фокусов Не пытался взлететь до небес, Не стоял, качаясь над пропастью. Как не жаль, но это такая реальность. Я в полусне в ожидании рейса Может из дома, может домой, За
Дядя Боря
1. В шумном южном городе, где плещет море, А в парках - вечная весна, Как-то от сапожника, от дяди Бори, К другому вдруг ушла жена. Дядя Боря мается, забросил дратву, Шило
Странница-душа
Приходила ночь на огонек, Замирала не дыша. И срывалась, словно мотылек, К звездам странница-душа. Улетала прямо из окна Сквозь прозрачное стекло, Ну, а что искала там она – Не знал никто Припев: Странница душа, спать мне не даешь, По ночам