Вiдчуваю Тебе
Ми з тобою одне ціле... Як мило!..
Я буду тут, поки вистачить сили,
Ти з такими, як ти. Ти з такими, як я.
Нас єднає спільна суцільна енергія.
Слова на ритми лягають по колу,
Я не зрадив тебе ніколи,
Я чесний з тобою, я завжди відкритий,
Якщо тільки захочеш ти зможеш мене вбити.
Приспів:
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Я зі сцени відчуваю – відчуваю тебе,
А коли тебе втрачаю, то волаю – ти де!?!
Наші очі відкриті. Ми тут кожної миті
Прочищаємо душі забиті.
Давай ближче до нас – не стій збоку!
Стань демоном драйву, стань ангелом року!
Ритми, рифи, літери, ноти...
Знову зірване горло... Тіло, мокре від поту...
Отримай тепло, поверни сторицею –
Відчуй себе незламною крицею!
Приспів
Пишуть книжки, присипані пилом,
Що в єдності – правда, в єдності – сила.
Можна довго шукати в стратегії й тактиці,
Але краще це перевірити на практиці.
Ось рука того, хто поруч зі мною,
Плече в плече стаємо стіною.
Не врізати дуба! Не склеїти ласти!
Тримайте мене – не дайте впасти!
Приспів
І ще довго у вухах щось грає притишено,
Коли прийде ніч снами потішити.
Заплющені очі дозволять відчути
Щось добре знайоме, але й добре забуте.
Ось я пробираюсь ближче до сцени,
Зі сцени ти поглянеш на мене...
Ти усміхнешся і даш мені руку...
Приспів
Похожие новости.
Толкай На Любовь
Не важно зачем. Не важно куда Я рискую заснуть. Рискую одна Окольцованная полуснег - полудым Притяжение твоё. Летим Доступ в небо закрыт - поворот в облака Поменяем тела на два сильных крыла Нереальный полёт - первый
Padam Padam
Муз: Henri Contet Сл. Norbert Glanzberg Enregistrй le 15 octobre 1951 Cet air qui m'obsиde jour et nuit, Cet air n'est pas nй d'aujourd'hui. Il vient d'aussi loin que je viens, Traоnй par
Жизни Не Жалко
Тёмные воды, меченые карты Трудные годы, лёгкие старты И кажется скоро всё станет так просто И плед на коленях и такие близкие звёзды Но новое утро, новые дороги Моря по колено и сбитые ноги И капли
Кабриолет
По манежу, по манежу Нас везет кабриолет, Это очень старый транспорт - Старше, чем велосипед! Это очень старый транспорт, Мы нашли его с трудом, Но зато теперь с комфортом Путешествуем вдвоем. И от зависти, наверно, Цирк заполненный притих, Но, увы,
Вокзал
Стелится граммами, метрами под ногами снег, Тянет как будто магнитами, на простой ответ, Белые бабочки кружатся, осторожные, Сколько же можно в простом видеть сложное? Прямо под облока залетела, но а пока, Я пропробую зажигать звё-зды, Не