Балада Про Пана Бога Й Небожат

Та й схиливсі дуб на дуба, ліщина підперла, ліщина підперла,
Заплакали сиротєта – рідна мамка вмерла, рідна мамка вмерла.

Ой не плачте, сиротєта, й не впадайте в тугу, й не впадайте в тугу,
Коби татко здоровенький приведе вам другу, ой приведе вам другу.

Друга буде, друга буде, такої не буде й такої не буде,
В’на таткові їсти зварит ой за вас забуде, ой за вас забуде.

Ідіть діти й небожєта й по хатах служити, по хатах служити,
Бо не буде друга мамка та й на вас робити, та й на вас робити.

Пішли бідні сиротєта та й у гай лугами, та й у гай лугами,
Та стрітили пана Бога з трьома янгелами, з трьома янгелами.

Ой і де ви, небожєта, ідете, ідете?
Тя же своєї рідной мамки нігде не знайдете.

Посідали й сиротєта на мамчинім гробі, на мамчинім гробі,
"Та возьміть нас, рідні мамко", говорили собі, говорили собі.

Ідіть діти й небожєта, ідіть додомочку, ідіть додомочку,
Та най же вам мачушина зчеше й головочку, зчеше й головочку.

Та вже мені мачушина й чесала, чесала,
За каждого й волосочка кровці витікала.

Похожие новости.

Взлетай

Тысячи минут, миллион секунд пути Под стук колёс, Сколько было дней, сколько же ночей и слёз Под шум колёс. Взлетай, только для меня оставь свой след, Взлетай, тоже в небо я куплю билет. Поняла, измучилась, добилась, Стыдно

За Гратами

Ти темна сторона світу Крізь тебе дихає суспільство. Це не твої слова Це не твоя журба. Накинула маску – сховала своє я! Холодний погляд І як най далі почуття. Кричу я у небо – з тобою чи

Та, Що Танцює На Могилах

Вона танцює на могилах Під музику нічної тиші, Коли осінній теплий вітер Високу папороть колише. Вона кружляє серед листя, Понад Землею, вище й вище, Коли над світом сонце сяде, І ніч накриє кладовище. Не пам’ятає, хто і звідки, Не

Час Для Двоих

Ритмы двух разных стран В такты не попадают, Я здесь живу, ты там, Птиц догонять стаи. Вверх поднимают трап, И небоскрёбов выше, Ветер вниз побросал Сорванные крыши. Час для меня и час для тебя, Аэропорт такой чужой город, Час для

Падали, Но Поднимались

Выключи свое сознанье Я не прошу пониманья Сколько мы раз убеждались Падали но поднимались! Знаешь,никто нам не нужен Круг до безумия сужен Сколько себе признавались Падали но поднимались! Всех по углам с расстановкой перед нелепой уловкой Сколько стеклом разлетались Падали но