Помаранчеві Гори

Я хотів сонця - на вулиці злива.
Я чекав повію - маю цнотливу.
Я хотів стріляти - скінчилися набої.
Вирішив тікати - залишився з тобою.

Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.

Я прагнув тиші - та стріляють гармати.
Я хотів на волю - потрапив за грати.
Хапанув драпу - та він безпонтовий.
Я шукав білу - скрізь усі кольорові.

Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.

Я хотів втопитись - та вода холодна.
Я хотів поїсти - залишився голодний.
Я хотів літати - підрізали крила.
Я хотів кохати - ти серце закрила
Від мене.

Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Помаранчеві гори, блакитний ліс.
Де у небо здіймається срібний спис.
Я зустрінусь з тобою.

Похожие новости.

Жизнь В Сумерках

Я рождён на границе Меж Светом и Тьмой. Был распят за безумные игры с судьбой. Но нетленное тело лежит подо льдом, А душа полыхает огнём! Обескровленный Тьмой, Светом проклят навек. Падал камнем на дно, Птицей рвался наверх. Только

Від Тебе

Щось приходить, а щось вже йде Щоб з'явитися в новому місці Там, де ріки біжать кудись, Там де хмари торкаються гір Що залишилось від тебе — Пісня вітру, колір неба Теплий тихий ніжний спогад, Подарунки-мрії бога Час приходить

Я Слушал Дождь

Я слушал дождь. Я думал о тебе. А по стеклу текли, как слезы, струи. Я вспоминал минувшую весну. Твои глаза, слова и поцелуи. Ты говорила, что любовь пройдет. Пройдет как жизнь: с улыбкой грусти мимо. Но,

Не Помню

Ты позвонил мне среди ночи, Ты мне сказал, что очень любишь - Очень любишь не меня, Сказал - и я тебя забыла, Забыла все, что с нами было, Всего за несколько минут забыла, как тебя зовут. Не

Лошадь Белая

Лошадь белая на траве Далеко ушла в поле Дома упряжь вся в серебре А ей нужно лишь воли. Конюх сбился с ног - да что с тобой? Целый день звонит, пишет А она