Революция
Плачет ранка.
Каплей крови.
Я болею.
Не надо, мне страшно,
Как холодно больно.
Колесам никак не унять эту боль.
Сползаю по стенке,
Цепляясь ногтями.
Дышу слишком часто, ищу свою роль.
Стираю свое имя.
Ищу себя в себе.
Внутри меня пустыня.
Я так хочу к тебе.
Я исчезну...
РЕВОЛЮЦИЯ СЕБЯ.
Не ты не я. Не я не ты.
ИСЧЕЗАЕМ НА ГЛАЗАХ.
И ты и я. И я и ты.
Плачет ранка.
Ты не хочешь.
Я болею.
Я настолько далеко, что уже очень близко.
Я настолько здесь свой, что скоро стану чужим.
Я настолько высоко, что уже очень низко.
Я настолько не я, что уж точно не ты.
Никто никогда не вспомнит.
И не узнает.
Никто ничем не поможет.
И сердца стук стихает.
Похожие новости.
Кед Єм Ишов
Кед єм ишов през тот ліс През ліс калиновий Ступив я там на камін Камін мармуровий А з під того каменя Водичка выпливат Напий ся єй моя мила Кед єс справедлива Як бым ся єй напила Красу бым втратила А
ЛДГ
Довго він блукав світами в пошуках гітари, Довго свої струни відмивав в нашатирі, Вичепив собі дівчину і тепер у парі Та пора кудись тікати тебе з собою брати, будете пісень співати до ранку танцювати... Але ти, ти,
Я Повертаюсь Додому
Я довго йшов Стежками темними Я йшов за веселкою У пошуках Слова Загаслі цигарки Затерті кросівки Усюди казали: Вертайся додому Я довго йшов Не бути б на місці І я довго думав Сенс тільки в русі Залиті кордони Застиглі фігури Які ми з тобою Були
Париж, Париж
Ну вот и мы сыграли нашу роль В финальном акте неоконченной любви Париж, Париж ты причинил мне эту боль От счастья нашего потеряны ключи Париж, Париж ты причинил мне эту боль От счастья нашего потеряны
Бий-Бий
Замало слів, щоб пробити цю стіну, принаймні відколупати шматок, Набридло довбати її без зупину, на зустріч робити невдалий крок Мої аргументи прийматись не будуть, навіщо треба було мене злити, На
