Зорепад

Скільки ще пливти туди, вже не вистачає сил.
Очі стомлені, сумні, благають відпочити.
Так далеко дивний край, назва йому Рок-н-рол.
Та не той, що на землі, та не той, що під водою.

Там вода, свіжа роса, теплий перлистий пісок.
Сонце ніжно обіймає, вичавлюючи сок.
Пестить заколисливо музики чарівний звук,
Рок-планет вічний парад, експресивний зорепад.

Багато не допливе, ти не плач, моя сестра.
Різні долі у людей творчих - життя, забуття.
Твої сльози - тяжкий сум, тих кого з нами нема.
Сипле з неба срібний град, депресивний зорепад.

Похожие новости.

Couplet 1: il y a sur ton visage, des promesses ? chaque seconde, que j'?crit sur toutes mes pages promet moi le monde et de l'amour le meilleur, del'amiti? dans mon

Ми стільки літ з тобою разом, минула юність дивним сном. І вже осіннім листопадом літа кружляють за вікном. За все, що я сьогодні маю, за те, що ти в моїм житті, І за

Сиджу я край віконечка, На зорі споглядаю, Сиджу я край віконечка, І так собі думаю. Чи прийдеш, милий, ти, чи ні, Що часто так мені снишся? - Підходжу ближче до вікна, А ти стоїш, смієшся. Любов-кохання, як той

Не виходжу я на вулицю, Не виходжу в коридори - Там існують якісь люди І усі вони потвори. У них всього є потрохи І потрохи всього в мене Чогось більше, чогось менше, Щось солодке, щось солене. І ретельно

Муз: М Фрадкина Сл. Р.Рождественского К долгожданной гитаре Я тихо прильну, Осторожно и бережно Трону струну, И она отзовется, Зазывно звеня, Добротою наполнив Тебя и меня. От зари до зари, От темна, до темна О любви говори, Пой, гитарная струна! Я гитару