Вагабунда

Я подарую тобі клаптик сонця,
мільйон фіалок за твоїм віконцем,
завтра розквітнуть повні надії
вони також тебе побачити мріють.
Ось де вона - моє кохання,
Ось де вона, відповіла мені мовчанням,
Ось де вона, забракло сили волі,
щоб не сподобатися їй поволі!

Приспів
Життя як казка - хочеш живи, а не хочеш - будь-ласка!
Життя без тебе - мука, довга симфонія ночі без звуків!

Зустріну завтра тітку зиму - стару й красиву,
й підем дивитись, як погода миє небо злив,
візьмем автограф в популярної ночі,
хоча вона для нас це зробить неохоче.
Ось де вона - моє кохання,
Ось де вона, відповіла мені мовчанням,
Ось де вона, забракло сили волі,
щоб не сподобатися їй поволі!

Приспів
Життя як казка - хочеш живи, а не хочеш - будь-ласка!
Життя без тебе - мука, довга симфонія ночі без звуків!

Похожие новости.

Верю, помню, понимаю, Только ты давай не грусти, Ну, просто так не возможно, Годы потеряю, а потом ты скажешь – прости, У нас и так очень сложно. Все ты понимаешь, я не перестану любить И поздно

Till then, my darling please wait for me Till then, no matter when it will be One day I know I'll be back again Please wait till then Our dreams will live though we

Две пепельницы. А в них — чужие пальцы. Скользят по краям, и таятся, как будто бы я могу их бояться… Волосы светлые. В ведре. Отрезанные. Не достать. Я хочу, чтобы ты Вместе с ними Из жизни моей Навсегда! Лунный свет на

Еще не сгустились тени, Но все холоднее высь. Бичуя опустошенье, Над сердцем ветра взвились. О, канувшие удачи, Которых не нужно мне! О, сон, что живешь иначе, И жизнь, что ведешь во сне... Взвевайтесь, ветра, над глушью Простершейся мглы ночной! Безлюдье

Не замечала, не понимала Путала следы И на ресницах - грусть оставляла Капельки воды Нас разлучают, нас отдаляют Сны и города Но, если в сердце льдинки расстают Я скажу тогда: Припев: Что ты - мой, моего романа - герой Ты