Августа

Ловлю твій погляд знову,
Безглузді розмови.
Ти на грані, мить признання,
Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням.
Сотні версій бентежать свідомість,
І одна лиш розв'язка натомість,
Стрімко падаєм згори донизу,
Ну будь-ласка постав тут репризу.

Знову, знову, знову, знову
Починаю відверту розмову,
Треться серце об підлогу,
Скільки можна? Знову й знову
Що сказати, як зробити?
Де змовчати, як прожити
Весь цей час мені самому,
Доки разом будем знову?

Приспів:
Августо, не муч моє серце пусто.
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо, ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки
Такої як ти ще не мав я коханки.

Місяць вечір розпочав,
Ніч під крила нас накрила,
Тільки словом зачекай
Обрізаєш мені крила.
Ти як день, а я як ніч,
Зустріч разом лиш на грані,
Скільки б не складав пісень
Все одно в розчаруванні.

Пролітають вечори
Довгим шлейфом сподівання
Серце прагне догори,
До вершини існування.
Твоя гордість і любов
В перемішку із бажанням,
Розпалили все в мені
Серце прагне лиш кохання.

Приспів:
Августо, не муч моє серце пусто.
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо, ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки
Такої як ти ще не мав я коханки.

Похожие новости.

Дискомалярия

Мальчишки и девчонки, а также их родители Про Дискомалярию послушать не хотите ли Мама Мия, Дева Мария, Санта-Лючия, что за истерия Новая эпидемия, бедная Россия До нее добралась дискомалярия Как это? Кто это? Никто не

Фильм Не О Любви

Стрелками по часам, Фразами по губам, Время скользит, Время не верит нам, А я в тени обид, Нервно сбегаешь вниз, Бросив ключи, Не вызывая лифт. Рядом, но далеко, Что не достать рукой, Рядом со мной ты, Но уже чужой, Рядом, но далеко, Что

Осень

Медленно уходит осень. От дождя устали очень И трава, и желтые листья. Снова тучи на рассвете, Где берет их только ветер Каждый день... Ему безразлично, Ему безразлично. А я так жду последний день, В этом году, тепла и

Оказалось

Знаю, я тебе нужна как миру тишина Как солнце и луна Но с растерянных небес ты так стремился вниз Ты так не верил в них Дождь пройдёт и смоет боль вины До конца, до дна Мы

Восток

Приглашал мене Хасан, до гарему лічно сам, Я й була б не супротив, так не прийняв коллектів. Ти чого це друг Хазиз, целоваться вдруг поліз, Краще Вєру не гневи, не целуюсь