Августа
Ловлю твій погляд знову,
Безглузді розмови.
Ти на грані, мить признання,
Стоп. Ще ні, зачекаєм з коханням.
Сотні версій бентежать свідомість,
І одна лиш розв'язка натомість,
Стрімко падаєм згори донизу,
Ну будь-ласка постав тут репризу.
Знову, знову, знову, знову
Починаю відверту розмову,
Треться серце об підлогу,
Скільки можна? Знову й знову
Що сказати, як зробити?
Де змовчати, як прожити
Весь цей час мені самому,
Доки разом будем знову?
Приспів:
Августо, не муч моє серце пусто.
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо, ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки
Такої як ти ще не мав я коханки.
Місяць вечір розпочав,
Ніч під крила нас накрила,
Тільки словом зачекай
Обрізаєш мені крила.
Ти як день, а я як ніч,
Зустріч разом лиш на грані,
Скільки б не складав пісень
Все одно в розчаруванні.
Пролітають вечори
Довгим шлейфом сподівання
Серце прагне догори,
До вершини існування.
Твоя гордість і любов
В перемішку із бажанням,
Розпалили все в мені
Серце прагне лиш кохання.
Приспів:
Августо, не муч моє серце пусто.
Облиш свої переконання,
Давай віддамося у руки коханню.
Августо, ти вимкнеш у спальні люстру,
Зануримо вікна в фіранки
Такої як ти ще не мав я коханки.
Похожие новости.
Только Она
В необъятный небосвод Ветер вновь её несет, И опять совсем одна Белокрыла и нежна, В небе кружится она. Словно детская мечта Так наивна и чиста, Лишь ладони протяни И невидимая нить С нею нас соединит. Припев: Только она как мираж далека, Ей
The Big Fat Bass
[Intro - Will.i.am] Big fat bass The big fat bass (x3) [Britney] I can be the treble baby You can be the bass You can be the bass You can be the bass I can be the treble
Світ Шукає Мене…
Справа руки, зліва очі, Різні штуки, грізні порчі, Розлито "Альтанку", творчі перерви, З самого ранку-здали нерви. Світ шукає мене, світ мене ловить... Бо я компромат, я розбитий навпіл, І військомат і паспортний стіл, Полюють мене, на пастці-пастка, Все
Потёртые Джинсы
утром выходи на поле когда спит твой любимый город утром поплыви по морю когда в нём ещё никто не тонет утро зовёт куда-то вдаль одинокий огонёк зовёт куда-то вдаль... в полёте над землёй я вижу города-мечты в которых
Пристань
Когда я был ребенком, Я часто спрашивал старших- Что ждет тех, Кто допил Жизни чашу- В своих фантазиях чистых Думал жить лет триста!- Сны показывали мне в конце пути мою Пристань- Строгая, гордая, Пустая, но не одинокая! На краю
