A.U.T.O.M.A.T.I.C. Life

i guess i'll be okay
a fragile smile, an old clich?e
few hours to enjoy every day
tomorrow'll be the same
a fragile smile, a touch of fame
but i don't want to be part of this game
they all try to touch my heart
but it seems i touch the stars instead
and now it feels like love is all dead

stuck in the wrong dimension
no one to blame nothing to mention
another day of electric light
i'm locked inside this automatic life

i'll be alright
oh yes, i'll be okay
but i'll still be dreaming
for you to come my way
i'll be alright
oh yes, i'll be okay
but i'll still be waiting
for you to blow me away

i guess i'll take it all
the space, embrace, the rise and fall
just something to hold on to and recall
i can't beat gravity
the supreme dream of feeling free
i must be my own enemy

stuck in the wrong dimension
i'd give my soul for sweet redemption
another day of electric light
video me in this automatic life

i'll be alright
oh yes, i'll be okay
but i'll still be waiting
for you to come my way
i'll be alright
oh yes, i'll be okay
but i'll still be dreaming
for you to blow me away

Похожие новости.

Мотоцикл

На мотоциклі виїзджаю з новими колесами, На баці "Харлі Девідсон" фарбою написано. Приспів: Повертаю вправо-вліво, Всеодно летить вперед. Бабку збив, старого діда, Краще б я купив мопед. По дорозі біля парку Йшов собі міліціонер, Шкода діда, шкода бабку, Його не

Ты Мой Снег, Ты Мой Дождь (feat. Сергей Мазаев)

Лунную, безумную нарисую ночь, Спрячу за окном этот город сумасшедший. Жду тебя и думаю - скоро ты придёшь, И моя душа тихо шепчет: Ты мой снег - ты мой дождь, На ладонь упадёшь, Прикоснусь,

Let’s Do That Again

I remember when kissing you would take all night Love was new back then, the moment was always right I apologize, I can't believe how long it's been So put your lips to mine

Хвора Генерація

Досить, обридло дивитися на бидло, яке гидоттям нашу землю вкрило, Мої сили витрачаються не марно, старанно прагну прожити більше, Аніж відведено владними приписами, можна підтертися страховими полісами, Їхня політика дуже гидка справа, на

Мій Давній Голос

Палкий, нічим незаспокійний, ловлю слова, мов барвні скельця. Як же ж я терня туги рвійне з корінням вирву з штольні серця? Терпке похмілля свіжих ранків п’янить як і давнійш п’янило. Дивлюсь в блакитну призму склянки, де заламалось