Лють Вовча

...Крізь скрегіт мечів
Та плями ворожої крові;
Крізь полум’я бою
Та поранених стогін -
Скинь примару, зупинись!
Бо ти вже мертвий, воїн!..

Отямся й зброю опусти
Стомленою рукою;
Озирнись! -
Валькірії вже за тобою!

А поле вкривають ворожі трупи,
Налякані очі їх - воронам їжа.
Чуєш? - ріг гуде... тебе зве!
Й тиша... тиша...

Не б’ється твоє серце,
Бо крові в жилах не лишилось...
Бліде обличчя...
Але життя посмерті не спинилось!

Ти міст пройшов й відкрились брами
До залу зі списів та щитів...
Своєю зброєю ти зміцниш його стіни
До дня важливішої з битв.

Дивись! - встають з-за лав могутні вої
Та келихи свої підносять вгору...
Ось - пращури твої тебе впізнали.
Ось - Одноокий зве до свого столу.

Запрошують зайняти своє місце,
Бо честь тобі була за життя дорожче.
Ходи до них, хоробрий білий Воїн!
(Дух - сталь, міць - полум’я, лють - вовча).

Похожие новости.

Посвящение

Я помню каштаны в огромном окне Бездонные ведра цветов Я помню зима на своей простыне Дубовую дверь и засов Я помню твои привозные шаги Оттуда где вечное лето И скоро мы снова с тобой далеки Ты где-то,

Твое Разбитое Пенсне

Стихи и музыка: А. Васильев Твое разбитое пенсне Полощет глаз в стальной оправе Живая ткань льняных волос Играет с ветром, но без правил, Вишневый плод запретных губ Не перезреет, не сгниет, Ты словно излучаешь свет, Я напишу с

Павичка

Одколь павичка (2) летіла, Злоті пір'єчка (2) тратила. Летіла она (2) през гору, До своєй любой, до своєй мамички, до двору. Там єй весіля (2) стояло, Десять скипалів, шість пахоляків їй грало. Грайте скрипалі, грайти гудаки

Зима

Ах, зима ты моя зима И молюсь я на лучик солнца. Шапки снежные на домах, И замёрзла вода в колодце. Но горячим твоим губам Не по чем леденящий холод. Зиму вместе со мной с ума Сводит взгляд

Riders

Girl we waited long enough, short dress is dangerous Personality major plus, come back it up When I think about you and me, red hot probably Hey baby won't you set me free,