Лють Вовча

...Крізь скрегіт мечів
Та плями ворожої крові;
Крізь полум’я бою
Та поранених стогін -
Скинь примару, зупинись!
Бо ти вже мертвий, воїн!..

Отямся й зброю опусти
Стомленою рукою;
Озирнись! -
Валькірії вже за тобою!

А поле вкривають ворожі трупи,
Налякані очі їх - воронам їжа.
Чуєш? - ріг гуде... тебе зве!
Й тиша... тиша...

Не б’ється твоє серце,
Бо крові в жилах не лишилось...
Бліде обличчя...
Але життя посмерті не спинилось!

Ти міст пройшов й відкрились брами
До залу зі списів та щитів...
Своєю зброєю ти зміцниш його стіни
До дня важливішої з битв.

Дивись! - встають з-за лав могутні вої
Та келихи свої підносять вгору...
Ось - пращури твої тебе впізнали.
Ось - Одноокий зве до свого столу.

Запрошують зайняти своє місце,
Бо честь тобі була за життя дорожче.
Ходи до них, хоробрий білий Воїн!
(Дух - сталь, міць - полум’я, лють - вовча).

Похожие новости.

Ochrasy

I feel dizzy all laid back and I'm too blind to see What's going on outside my lonely window I'm turning on the TV screen watch the news for a while Then I

Пристань На Ветру

Муз: О.Молчанов Сл. К.Крастошевский Мой одинокий плот Вперед несет река С заката на восход Меняя берега. Не знаю сколько плыть По черных дней реке, Но разорвется нить ИЫ я приду к тебе. Та пристань

Здесь

Остывает песок под дождем из звезд Ты закроешь глаза и увидишь день В стороне чужой не растет берез Ты во сне их своем видишь их теперь И пока заря на другом краю земли Пусть никто-никто

Подібен Апостолу

Коли метаєшся в самотності. І віриш, ще не заборонено. То ніби в благодатному Різдві. Секунди ловиш задоволено. Клянучи з ліжка до дверей, То знов до столу. Стаю подібне я апостолу Життя земно Христового. Біжу із дому. Розбиваю вщент. Надію близькому

Не Старійте, Мамо

Мамине обличчя у дитинство кличе, Із дитинства в юність поглядом веде... Мамине обличчя сонця мені зичить, Мамине обличчя - любе й молоде... Приспів: "Не старійте, мамо" - Б’ю я телеграму. Не ховайте в зморшки Тіні від років. А огляньтесь