Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Пам’ять У Кров

В рубрике: Тексты песен — 14.06.2012

Пам’ять, що піниться в жилах струмками
Чи рікою тече, чи б’є джерелами -
Шепоче, кричить або грима громами;
Загравами сипле чи рветься Вітрами -
Пам’ять крізь простір; крізь час, що віками
Летить в небуття, - наш ланцюг з прабатьками
Роду зв’язок поміж ними та нами.
Пам’ять у крові! - височиться горами.

В міжгір’ї сивіють тумани:
Тумани-спогади минулих століть...
Прадавньої Віри кургани,
Порослі хвощами та мохами
Укриті роками до верховіть.

Хай рунами зморшки карбують лице,
Волосся знецвітиться блідими льодами:
Честь та кров - понад усе!
Славу на крилах сталевих несе
Дух Героїв, що розірвуть кайдани.

А крони дерев все також листя скидають
Як і сотні років тому - несамовито.
Уламками криги у повінь спливають,
Тануть, але все ще чекають -
Предків обличчя, забуттям оповиті...

Ті ж самі співають пісні
Збентеженими голосами -
Там, де все також Купальські вогні
Палають, мов зорі у височині.
Та сіють вночі нащадкам снами...


Похожие новости.


Давай Я Навчу Тебе Поганому

Давай Я Навчу Тебе Поганому

Недоказаний міф у забутому місті по проспектах і стінах повільно тече Я ковтаючи дим ти збираючи листя забуваємо все пам'ятаємо все Тільки вечір вологий як подих останній на долоні малює повітряний рай Щось банальне і тепле



Гулянка

Гулянка

Автор слов: Аркадий Гарцман Композитор: Андрей Данилко Пьём за то – чтоб жить без слёз, Чтобы сердцу пелася. Пьём за то – чтобы сбылось, Всё, чего хотелось нам. Тройка, тройка, тройка белых лошадей, Скачет, скачет,



Луна, Луна

Луна, Луна

День кончался незаметно, выпит до дна День промчался, до рассвета в небе - луна В лунном свете - чище краски, с виду - просты Стали нежней и прекрасней цветы Мир волшебный, полон тайны, светит



Я Знаю!

Я Знаю!

Время – песок, древних языков легенды Поют молитвы ветры, глаза разглядывают небо. Земное тело, в минуте сутки Скалы на камнях рисунки Меня несет попутный ветер Высота, я вижу солнце Созвездия будто мосты Горят



Зорепади

Зорепади

Там темно, там холодно, Там чіпляюсь руками в повітрі я, Там нікого нема. Листопади, снігопади, Темні вікна під снігом, Зорепади, куди я падав. Нам треба до неба, Там тепло, там нікого нема, Нема, нема. Тут снігопади за листопадом, Тут темні




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.