Tier
Laufen, laufen, laufen -
immer wieder hin und her.
Stumm und voller Ungeduld,
die f?r immer brennen wird.
Wie ein Tier in einem K?fig,
nach vorne und zur?ck,
voller Hass und Verachtung,
auf sich und diese Welt.
Durch die Gitter kann man all die fetten Sieger sehen,
wie sie dauernd bl?de Witze machen und lachend vor?bergehen.
Mit den H?nden an den Gitterst?ben,
wie 'ne Spinne an ihrem Netz.
Ein Feigling wirft einen dicken Stein,
der an der Wand zerfetzt.
In freier Wildbahn h?tte man leichtes Spiel,
ein Sprung und alles w?re klar.
Doch der Wunsch auf Rache bleibt unerf?llt
und man nimmt ihn mit ins Grab.
Niemand sperrt die Gitter auf,
sie stecken fest im Kopf.
Die Schl?ssel passen lang nicht mehr
auf das alte Schloss.
Und drau?en vor dem K?fig kann man die Sieger sehen,
wie sie gelangweilt durch die Gegend stieren und vor?bergehen
Похожие новости.
Uncle Lem
The ladies of the garden club say his home is just a disgrace to the town, if the Mayor want's reelected, he'd better pass some laws and tear it down. They
Любовь (Часть Вторая)
потерявшие небо в карманных часах ночью плоской любви потушит свой страх плоским чувствам спрессуют плоских детей потерявшие цель в игре мелочей итогом девственных лиц рядовой героизм а дальнейшая жизнь речевой онанизм и желания стираясь слабостью веры приведут
Сумна Казка №1
Жив на світі хлопчик, добрий і вродливий, у маленькім домі з сонечком в вікні. Сонечко світило, а дитя раділо, в житті не знало горя і біди. Мати рано встане, сина нагодує, візьме на руки: бач безцінний скарб. А дитя сміється, мов струмочок ллється, цілує
Щастя Мо
Ген за селом сонце встає, День молодесенький дибки стає, Берегом котиться білий туман І розлягається в лузі, мов пан. Приспів: Думки летять, як білі лебеді, зоряні лебеді, У ті місця, куди ходили ми синіми веснами. Летять думки
Калина Красная, Морозом Вызрела
Ветер последние листья все унесет - Станет на сердце опять холодней. А запоздалая осень в небе найдет Вдаль улетающий клин журавлей. Речка от стужи укрылась кромкою льда - Будут короче прощальные дни. В душу Зима постучится,