Spill The Wine

Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl
Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl

I was once out strolling one very hot summer's day
When I thought I'd lay myself down to rest
In a big field of tall grass
I lay there in the sun and felt it caressing my face

And I fell asleep and dreamed
I dreamed I was in a Hollywood movie
And that I was the star of the movie
This really blew my mind, the fact that me,
An overfed, long-haired leaping gnome
Should be the star of a Hollywood movie

But there I was, I was taken to a place, the hall of the mountain kings
I stood high upon a mountain top, naked to the world
In front of every kind of girl, there was
Black ones, round ones, big ones, crazy ones...

Out of the middle came a lady
She whispered in my ear something crazy
She said:

Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl
Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl

[Spoken:]
I thought to myself what could that mean
Am I going crazy or is this just a dream
Now, wait a minute
I know I'm lying in a field of grass somewhere
So it's all in my head
And then.. I heard her say one more time:

[Sung:]
Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl
Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl

[Spoken:]
I could feel hot flames of fire roaring at my back
As she disappeared, but soon she returned
In her hand was a bottle of wine, in the other, a glass
She poured some of the wine from the bottle into the glass
And raised it to her lips
And just before she drank it, she said:

[Sung:]
Spill the wine and take that pearl, Spill the wine and take that pearl

Похожие новости.

Загадай Бажання

Зорі падають, падають, падають, Не лишаючи в небі слідів. Я на тебе бажання загадую, Поки відблиск зорі не згорів. Я на тебе бажання загадую, На кохання взаємне твоє І радію, що зорі так падають, Вдячна долі, за

Ворог Мій

Ворог полює на мою душу. Соромно мені, тікаю, але я так мушу. Ворог полює на мій розум, Читає думи мої. Вилазить крізь сльози, Наламує кайф мені. Навіщо мені роздивлятися тебе. Навіщо – я знаю і так хто

Кто Тебя Создал Такую

Кто тебя создал такую? Я гляжу и взор ликует… Ты как-будто вся из сказки. Кто создал тебя такую? Белый свет собой чаруя Ты идёшь навстречу мне В сумерках ночных, в звёздной тишине. Словно лебедь с тонким станом Вся

Письмо

Когда взойдет луна, Свои огни зажгут дома. Глаза закрою в тишине, И вспомню вновь я о тебе... Обычным летним днем, В кафе сидели мы вдвоем. Тогда мы не скрывали слез, И было все у нас всерьез. В

Лети

Спогад сни полонив, Мої мрії звільнив І тепер ніхто не знає, що зі мною. Я тебе відпустив, Все забув і простив Та чому думки наповнені тобою? Я за вітром лечу, В слід розлуці кричу: "Лети, лети, лети". Більше слів