Мак Цвіте (Частина IІ)

І степ востаннє над рікою
Ординець міряв головою...
Все ближче коні, лиця злі,
Схрестились, скрегнули шаблі,
Переплелися іскри з кров’ю,
І знову криком Придніпров’я
Прошив у жасі людолов.
Та біснувалась криця знов,
Шипіла кров, шипіла піна.
Козак вимощував долину
Чужинським трупом, як умів,
Як вчився в Січі і в братів
На славнім Доні у поході.
Ординців б’є козак вже в броді.
Бере ординців переляк:
- То це шайтан!
Це не козак!
Козак всміхнувся в довгі вуса:
- З шайтанами не вперше б’юся.
Узнали, що таке козак,
Якого люди кличуть: Мак. -
І знову зброя у двобої
Дзвенить над збитою водою,
І квасить нелюдів ріка, -
Не ломить сила козака.

Та от надходить чорна зрада:
Дрантя, попихач скрався ззаду,
Він чином - кат, душею - гад.
Увесь продався за дукат.
Тихцем підвів іуда зброю,
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак.
- Пропав козак! Загинув Мак! -
Ординці кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго:
- Ні, не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти! -
Кати підводять вгору зброю:
- Твій цвіт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо на мак -
Ординці воїна скришили,
На землю впало тіло біле,
І, наче зерно, проросло,
А влітку маком зацвіло...

Давно ординців і іуду
В моїм краю забули люди,
Бо їхній слід - страшний укіс
Травою мертвою поріс.
А мак цвіте віки в роздоллі -
В косі дівочій і у полі.
А мак цвіте!

Похожие новости.

Here comes the sun, here comes the sun, and I say it's all right Little darling, it's been a long cold lonely winter Little darling, it feels like years since it's been here Here

Даже если вам немного за тридцать Есть надежда выйти замуж за принца Солнце всем на планете одинаково светит Только пасмурно над нашей столицей Он бы подошел - я бы отвернулась

В городе лета снежного И вдохновенных зим Вроде бы все по-прежнему - Обувь опять в грязи. Те же красотки пышные Любят чужих мужчин. Где-то гуляет бывшая Видимо, с будущим... Где-то гуляет бывшая Видимо, с будущим... Знать бы давно пора ему Что

Під облачком явір похилений На нім сидит пташок премилений. Чуєш, милий, як той пташок співат, Же з любови нич добра не биват. Ци та любост єст од Бога дана, А чи може дьяблом підшептана, Хоц би

When I get off of work on Friday after working like a dog all week I go to meet the boys for a cold one at a little joint up the