Мак Цвіте (Частина IІ)

І степ востаннє над рікою
Ординець міряв головою...
Все ближче коні, лиця злі,
Схрестились, скрегнули шаблі,
Переплелися іскри з кров’ю,
І знову криком Придніпров’я
Прошив у жасі людолов.
Та біснувалась криця знов,
Шипіла кров, шипіла піна.
Козак вимощував долину
Чужинським трупом, як умів,
Як вчився в Січі і в братів
На славнім Доні у поході.
Ординців б’є козак вже в броді.
Бере ординців переляк:
- То це шайтан!
Це не козак!
Козак всміхнувся в довгі вуса:
- З шайтанами не вперше б’юся.
Узнали, що таке козак,
Якого люди кличуть: Мак. -
І знову зброя у двобої
Дзвенить над збитою водою,
І квасить нелюдів ріка, -
Не ломить сила козака.

Та от надходить чорна зрада:
Дрантя, попихач скрався ззаду,
Він чином - кат, душею - гад.
Увесь продався за дукат.
Тихцем підвів іуда зброю,
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак.
- Пропав козак! Загинув Мак! -
Ординці кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго:
- Ні, не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти! -
Кати підводять вгору зброю:
- Твій цвіт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо на мак -
Ординці воїна скришили,
На землю впало тіло біле,
І, наче зерно, проросло,
А влітку маком зацвіло...

Давно ординців і іуду
В моїм краю забули люди,
Бо їхній слід - страшний укіс
Травою мертвою поріс.
А мак цвіте віки в роздоллі -
В косі дівочій і у полі.
А мак цвіте!

Похожие новости.

Вона носила квіти в волоссі І ними грався він і ще вітер Здавалося давно вже дорослі Але кохали щиро мов діти. Відчинені серця, щирі очі Таких не так багато є в світі Лилися сльози щастя щоночі Обіцянки

Faceci w garniturach Wiedz? co i jak Mieszkaj? w Twoim domu Zacznij ju? si? ba? Kanapa telewizor I ju? maj? Ci? O prawdzie ci?gle m?wi? Ch?tnie dziel? si? Cienkimi jak op?atek S?owami kt?rych moc Wprost rzuca na kolana ?miech Ci zrywa

Спішу до тебе любий синьоокий, Душа бажає сонця і тепла. Щасливий день наш, знаю недалеко, Ти будеш мій, а я навік твоя. Приспів: Музика, музика, музика - клекіт лелек у небі, Музика, музика, музика - промінь

Я вижу отражения в воде Там много обо мне и тебе О чувствах что не в силах сказать Мы это называли любовь И моя кровь войдет в твою кровь И начнем друг другом дышать Я знаю

Вітер питає у мене де ти, А я не знаю що сказати Вітер не може без тебе піти Вітер не знає де тебе шукати Вітер не знає де тебе знайти Вітер не знає де тебе