Мак Цвіте (Частина IІ)

І степ востаннє над рікою
Ординець міряв головою...
Все ближче коні, лиця злі,
Схрестились, скрегнули шаблі,
Переплелися іскри з кров’ю,
І знову криком Придніпров’я
Прошив у жасі людолов.
Та біснувалась криця знов,
Шипіла кров, шипіла піна.
Козак вимощував долину
Чужинським трупом, як умів,
Як вчився в Січі і в братів
На славнім Доні у поході.
Ординців б’є козак вже в броді.
Бере ординців переляк:
- То це шайтан!
Це не козак!
Козак всміхнувся в довгі вуса:
- З шайтанами не вперше б’юся.
Узнали, що таке козак,
Якого люди кличуть: Мак. -
І знову зброя у двобої
Дзвенить над збитою водою,
І квасить нелюдів ріка, -
Не ломить сила козака.

Та от надходить чорна зрада:
Дрантя, попихач скрався ззаду,
Він чином - кат, душею - гад.
Увесь продався за дукат.
Тихцем підвів іуда зброю,
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак.
- Пропав козак! Загинув Мак! -
Ординці кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго:
- Ні, не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти! -
Кати підводять вгору зброю:
- Твій цвіт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо на мак -
Ординці воїна скришили,
На землю впало тіло біле,
І, наче зерно, проросло,
А влітку маком зацвіло...

Давно ординців і іуду
В моїм краю забули люди,
Бо їхній слід - страшний укіс
Травою мертвою поріс.
А мак цвіте віки в роздоллі -
В косі дівочій і у полі.
А мак цвіте!

Похожие новости.

В постели не пишут Стихи или прозу. Прерывисто дышат, Нелепые позы. В закрытой квартире, А может на даче. Никто в этом мире Не может иначе. припев: По углам распустить Весь пух и перья. Телефон отключить, Захлопнуть двери. Будем вместе решать Свои задачи На даче. И

A che ora parti, come sempre vieni e vai Non puoi fermarti, vivi come un orologio che sempre va Sono gi? le 6.. Ma tu stringimi le mani ora, cos? potrai capire in un

I don't want you be no slave I don't want you work all day I don't want 'cause I'm sad and blue I just want to make love to you, baby Love to you,

Alice in here wonderland, her world is big but it's jost pretend, is there a day when we will understand, this circus we call life I keep on hearing time and time again, If we

Приспів: (2) Що наснилось мені, те пропало. Що знайшлось, те згубилось, нестало. Тіні сплять на стіні та й лишилось мені, Як знамення, це місячне гало. Сиділи думки на моїм підвіконні, Тихий степом летіли коні, Співали двері, сміялись