Мак Цвіте (Частина IІ)

І степ востаннє над рікою
Ординець міряв головою...
Все ближче коні, лиця злі,
Схрестились, скрегнули шаблі,
Переплелися іскри з кров’ю,
І знову криком Придніпров’я
Прошив у жасі людолов.
Та біснувалась криця знов,
Шипіла кров, шипіла піна.
Козак вимощував долину
Чужинським трупом, як умів,
Як вчився в Січі і в братів
На славнім Доні у поході.
Ординців б’є козак вже в броді.
Бере ординців переляк:
- То це шайтан!
Це не козак!
Козак всміхнувся в довгі вуса:
- З шайтанами не вперше б’юся.
Узнали, що таке козак,
Якого люди кличуть: Мак. -
І знову зброя у двобої
Дзвенить над збитою водою,
І квасить нелюдів ріка, -
Не ломить сила козака.

Та от надходить чорна зрада:
Дрантя, попихач скрався ззаду,
Він чином - кат, душею - гад.
Увесь продався за дукат.
Тихцем підвів іуда зброю,
Озвався постріл над рікою,
І на коня схиливсь козак.
- Пропав козак! Загинув Мак! -
Ординці кинулись до нього.
Козак на них поглянув строго:
- Ні, не загинув я, кати,
Поміж людьми мені цвісти! -
Кати підводять вгору зброю:
- Твій цвіт, життя вже за тобою,
Козаче, зробимо отак:
Шаблями скришимо на мак -
Ординці воїна скришили,
На землю впало тіло біле,
І, наче зерно, проросло,
А влітку маком зацвіло...

Давно ординців і іуду
В моїм краю забули люди,
Бо їхній слід - страшний укіс
Травою мертвою поріс.
А мак цвіте віки в роздоллі -
В косі дівочій і у полі.
А мак цвіте!

Похожие новости.

[Drake: Talking] Uh, Yea, Get In My Slick Rick Mode N'a Mean?, Im A Tell Ya A Story Real Quick [Verse 1: Drake] Look, She Got A Saying Theres No Alice Without The Tin Man Crib

Друг от друга далеки мы, Хоть в городе одном живём, Мы с тобой давно знакомы, Встречаемся — не узнаём. Я один, и ты одна, Прошла любовь, но по ночам Приходят сны, стучатся в дом, И в этих

1. Звезды, падая, качают ветки сада, Ветки сада, ветки сада. Я пою своей любимой серенаду, Серенаду, серенаду. Догорел закат пожара, Искры звезд взметнул в ночи. ПРИПЕВ: Только не молчи, моя гитара, Моя гитара, ты не молчи! Только не

12-45 - мой номеp на кpыле, И свой полет сегодня я подаpю тебе. И те, что не смогy слова сказать я сам, Тебе напишет в небе мой аэpоплан. Кpyтится быстpо пpопеллеp, сталью блестит фюзеляж. Там,

He walked alone up the rocky road, To find the place, to read the stone, And bring the word back, from the top of the mountain, Where it would be; The lightning struck, and