Погибаю

Она упала с неба мне на руки золотой звездой
Она была необъяснимой, даже неземной
Она пропала на рассвете где-то, обернувшись сном
И навсегда отобрала у сердца вольную волю

Погибаю я, погибаю
Без любви один пропадаю
И как мне ее отыскать я не знаю
Погибаю я, погибаю
И никто другой не спасет меня
Льды моей беды без огня не растают

Издалека приходят вести мне, но только не о ней
И ничего не знает центр связи интернет
А я молю, чтобы она сегодня вновь была моей
Но на заре ее во снах и грезах снова теряю

Погибаю я, погибаю
Без любви один пропадаю
И как мне ее отыскать я не знаю
Погибаю я, погибаю
И никто другой не спасет меня
Льды моей беды без огня не растают

Похожие новости.

Забудь американец губ горячих глянец Наш ночной дебют забудь Забудь мой мексиканец ритмический танец Скажу тебе: «да, никогда». Чао Аль Пачино ты не мой мужчина Взгляда изумруд забудь. Гудбай английский мачо, растанемся значит Не для нас хепи

Сім віків у глибині вод морських, на самому дні Сім віків серед риб піраній, мурен, морських котиків Довгих сім віків тому, мій корабель зі скарбами затонув Я закований у ланцюги любові яка полонить.

I think I'm better off not knowing And I need my … you'd be going It's hard for you I ain't your only But I am ready to be lonely So this is not

Помаранчева стигла палітра Горизонту вина подає. Запрягає музика три вітра, Щоб процокати в серце твоє. Вибухають сонати високо В епіцентрі твоєї журби, І симфонії чорні соколи Гострять крила об чорні дуби. І троянд неціловані жмутки Посивіли з чиєїсь вини. І

Кричу: "Ганьба!", але моє волання Не долітає до престолу, Була одна, тепер нас – тисячі, І стали в коло, І дивимся одне на одного, Як молоді телєта. Він каже: "Ето перші прості Національного самосознанія". Але без него знаю