Колыбельная

Тенью ляжет день на спины крыш
Ты от суеты ко мне бежишь
Сердцем и усталою душой
Ты в любви моей найдёшь покой

Ласкою в безмолвной тишине
Отдых свой ты вновь доверишь мне
И твоё дыхание храня
Сладким сном укутаю тебя

Мир всё тише, тише
Ночь картины пишет
Я покою приоткрою дверь
Нежными устами
Тёплыми словами
Постелю тебе я колыбель

Месяц улыбнётся сквозь окно
И прогонит грусть бесцветных снов
Пусть не потревожит тишину
Дрожь с которой я тебе шепну

Мир всё тише, тише
Ночь картины пишет
Я покою приоткрою дверь
Нежными устами
Тёплыми словами
Постелю тебе я колыбель

(проигрыш)

Мир всё тише, тише
Ночь картины пишет
Я покою приоткрою дверь
Нежными устами
Тёплыми словами
Постелю тебе я колыбель

Похожие новости.

Посеред Ноч

(Ооо, ха ха ха ха ха ха ....) Шум дерев, сухого листя огортає мене, І вітер дує звідусіль, Я не знаю, що зробити, де тікати. (Єее.) І марю, ніби уві сні, очі сумні, і

Будун

Встаєш ти з самого рання, голова тріщить немов дурна, І пригадуєш що то було вчора, А вчора була гулянка крута, просто зустрів свого старого друга, І випили з ним за Каляна... Приспів 1: А це

Бути Собою

Боже, як хочеться бути собою після розхристаних і спалених днів після падіння і втечі із бою бути собою, бути собою... бути собою, бути собою... Коли вже розділено тіло з душою, коли розподілено дітям і внукам ніхто не

Зор

Я залишаю своє минуле Я залишаю усе, що було Я забуваю всі минулі дні Я не чекаю із неба квітів Я вже не хочу тебе зустріти Я вже не вірю у пророчі сни Я вже не

Долети

Сколько было их тайных свиданий, Сколько тихих признаний в ночи. Помню взгляд твой последний прощальный, А теперь тебя нет - хоть кричи. Поцелуи твои и объятья вспоминаю И сердце щемит, О любви не могу рассказать