Амнистия
1. Как откроют врата для нас -
И опять перехлест дорог.
Мы последний отбойник, пас,
Под амнистией мы, корешок.
Эй, начальничек, не томи,
А скажи, где маманя ждет.
На, возьми у меня взаймы,
Я богатенький и не жмот.
2. Наплевать, что ушла жена,
Главно, чтоб не ушли долги.
Мама, ты у меня одна,
Вот такие-то пироги.
Слышишь, мама,
Не плачь, постой,
Я устал от рисковых дам,
Я сроднился навек с тобой,
Мой заснеженный Магадан.
Слышишь, мама.
3. Так что, старая, извини,
Не поеду с тобой в Москву.
Слишком много там толкотни,
Да и мне, впрочем, ни к чему.
Вот что я те скажу: "Езжай,
Поклонись от меня дядьям
И халупу нашу продай,
Возвращайся ко мне, слышишь, мам".
4. Ну, пошел на последний день
Во владенья родных границ.
Ну-ка сбацай мне Сень, а Сень,
Песню про перелетных птиц.
Эй, наяривай, пой, седой,
Чтоб слеза прошибала штык.
Я ж теперь на всю жизнь блатной.
Эх амнистия! Пой, старик.
Похожие новости.
Исповедь Первого Бога
Дезмонд: Во мраке подземелья Не помогает злость, В мою сырую келью Вошёл незваный гость. Янтарными волнами свет Окутал его силуэт. - Откуда в тебе столько силы? Дай ответ! Безымянный Бог: Я - первый Бог, что обречён Жить под землёю, Видеть агонию
Листопад
День проходит в бликах света, Ночь – в сиянии тьмы. В пьесе под названьем «Лето» Вместе играли мы. Но уже наряд свой сбросил Сад в глубине алей. В пьесе под
Небо В Синіх Зірках
Небо в синіх зірках серед білого дня І ніхто не чекав вогняного коня. З полинових степів через кілька століть Налетів, захропів і, як фатум, стоїть. Приспів: Вірний мій, рідний мій, коню мій вогняний Ми на святі
Я Не Знала Тебе
Вже ніщо так не важливо Залишитись без тебе милий, Жаданий та пахучий, Ти мій коханий Кучер. Приспів: Я не знала тебе Та хотіла іще Цих незвичних почуттів, Що ти так хотів. Покажи мені, що таке щастя Я теж його хочу
Brother John
Well Brother John went down to the garden, On a long hot summer's day. To watch that girl he would hide in the shadows, As she worked the time away, With her long black
