Амнистия
1. Как откроют врата для нас -
И опять перехлест дорог.
Мы последний отбойник, пас,
Под амнистией мы, корешок.
Эй, начальничек, не томи,
А скажи, где маманя ждет.
На, возьми у меня взаймы,
Я богатенький и не жмот.
2. Наплевать, что ушла жена,
Главно, чтоб не ушли долги.
Мама, ты у меня одна,
Вот такие-то пироги.
Слышишь, мама,
Не плачь, постой,
Я устал от рисковых дам,
Я сроднился навек с тобой,
Мой заснеженный Магадан.
Слышишь, мама.
3. Так что, старая, извини,
Не поеду с тобой в Москву.
Слишком много там толкотни,
Да и мне, впрочем, ни к чему.
Вот что я те скажу: "Езжай,
Поклонись от меня дядьям
И халупу нашу продай,
Возвращайся ко мне, слышишь, мам".
4. Ну, пошел на последний день
Во владенья родных границ.
Ну-ка сбацай мне Сень, а Сень,
Песню про перелетных птиц.
Эй, наяривай, пой, седой,
Чтоб слеза прошибала штык.
Я ж теперь на всю жизнь блатной.
Эх амнистия! Пой, старик.
Похожие новости.
Причем Здесь Любовь
Знала, все не вечно, но не верила, что мы с тобой расстанемся. Ранена насквозь, перетерплю, и даже шрама не останется. Будет новая песня в тетрадке, не беспокойся, я в полном порядке, Слезы сдержи,
Who Owns My Heart
Creation shows me what to do I'm dancing on the floor with you And when you touch my hand, I go crazy yeah The music tells me what to feel Like you now but,
Медленный Блюз
Лишь ты и я, только мы вдвоем, Этот напев с первых нот поем. Медленный блюз твоих медовых глаз Звучит сейчас. Только в ночи прозвенит струна. Только проснется бледная луна. Медленный блюз твоих медовых глаз Закружит нас, закружит
Голубка
Когда из твоей Гаваны уплыл я вдаль, Лишь ты угадать сумела мою печаль. Заря золотила ясных небес края, И ты мне в слезах шепнула, любовь моя: Где б ты ни плавал, всюду к тебе,
Вечірник
Я Ваші погляди, як болячку, Де ще на віях здригаються сльози над нескінченним конспектом осені. Це я! Я просто плачу по обидві сторони Сонця та Місяця... Тим часом, Коли біжить Вечірник, нахилившись і трохи,
