Артист

1. Как трудно превозмочь себя, не притворяться и не лгать,
И ночью тихо повторять: "Талант для всех, а боль моя".
И горечь всю до дна испить, на сцену снова выходить
И петь, как пел я, и любить, обиду в сердце позабыв.

ПРИПЕВ: Как мне сегодня петь, как мне собой владеть?
Как рассказать, что сердце мне тревожит?
Пусть переполнен зал, пусть слезы на глазах -
Артист себе принадлежать не может!

2. Как трудно быть самим собой, не повторив других ни в чем.
Бурлить рекой, а не ручьем, с самим собой вступая в бой.
Но верен я судьбе своей, она до капельки моя!
Вот потому сегодня я пою, желая счастья ей.

ПРИПЕВ: ( 2 раза)

Похожие новости.

...еееее Вот снова день, да. Этот день который я так ждал Но почему-то я бегу Мои уставшие ноги сбивают пыль с дороги Остановит меня, ха ! Но в итоге посетит меня мечта Моя больная мечта, которая

Справа руки, зліва очі, Різні штуки, грізні порчі, Розлито "Альтанку", творчі перерви, З самого ранку-здали нерви. Світ шукає мене, світ мене ловить... Бо я компромат, я розбитий навпіл, І військомат і паспортний стіл, Полюють мене, на пастці-пастка, Все

Мов жертва щирості – життя, мов молодечих крил пружнавий тріск, як небуттям, укрився суходіл. Ти ще на кінчику пера Возносишся увись. А вже пора? Давно – пора. Спадаючи, молись. Як жертва щирості, як кат оговтаних бажань, переминай за гранню грань, чекаючи

To this day when I hear that song I see you standin' there all night long Discount shades, store-bought tan, flip flops and cut off jeans Somewhere between that set and the sun I'm

Час - розпечена лава невпинна розчавить собою міста і сади, лиш острови вічного радості підносяться високо, понад усім. Там можна торкнутися хмари біленької, змочити ноги в небесних озерах, випити вина з лазурового келиху, лазурового келиху вічної радості. Буде