Костровая
1.
Дождик - по веткам, в доме - пустота.
Что ж тут поделать? Так у нас всегда.
Куда податься с горя мужику?
Эх, в табор к цыганам, да прямо к костерку!
ПРИПЕВ:
От зари до зари полыхают костры,
И танцуют неясные тени.
Заезжай на денек,
Или даже на три,
Пить вино под цыганское пенье!
2.
Что ж за напастью жизнь поражена?
Требует денег дурочка-жена.
Как объяснить: нет денег у страны?
А здесь ни начальства, ни дома, ни жены.
ПРИПЕВ:
3.
Все бы нам, братцы, бегать по траве,
Эх по траве, да времена не те.
Что же поделать с горя мужику?
Эх, в табор цыганский, да прямо к костерку!
ПРИПЕВ:
Похожие новости.
Потому, Что Люблю
Сказал на прощанье – «нет», Глаза прошептали – «может». Ты загляни в душу себе. Пойми… Что для тебя моя душа И моё сердце для тебя. Что я живу, я верю, я жду. Потому, что люблю. Слепая тоска несет Измученный
Жене Мене, Жене
Всім вітрам Шукати храм, Тільки мій знає. Жене Він мене. Туди жене, Де тебе знайду. Тебе. Приспів: Нехай Жене мене, жене, Жене мене, жене. Нехай вже не мине Хвороба тобою. Хай Жене мене, жене, Жене мене, жене. Ми станемо вогнем В холодному морі. Там Океан. Душ океан. Тільки ти - човен. Туман. Душ туман. Очей
Дощем І Піском
Вересневий дощ Мені обличчя обпік Скоро прийде зима Скоро Новий рік І люди запалять У оселях вогні Хто стареньку гірлянду Хто французький камін Приспів: Я буду тим днем Я буду тим сном Я буду для тебе Дощем і піском Я буду тим днем Я
Западня
Это было совсем недавно... Но, слава Богу, эти времена прошли- Времена диких нравов, Времена шальных денег и безденежья... Когда ,выходя на улицу, Видя эти лица, Казалось, что должен всему городу... Ага... Кто еще кому должен!.. Какая полоса наступит
Запитай
Вітер питає у мене де ти, А я не знаю що сказати Вітер не може без тебе піти Вітер не знає де тебе шукати Вітер не знає де тебе знайти Вітер не знає де тебе
