Таємні Cфери

Ніч, здимає ніч вгорі вітрила,
крила.
Ти мене в таємні сфери заманила,
мила.
Чи я сплю, чи це я вже вмираю,
гадаю -
Чи то сам я, чи тінь,
тінь моя
Блудить степом, степом зеленим,
блудить степом.

Світло, зелене світло струмиться неспинно по всій
дорозі,
космосі.
То є раптовий спалах чудовий на цій планеті -
кометі.
Вірю я, що усе, все буває.
Немає
Лиш мене в тім краю, в тім раю.
Моя дивна постать - фігура блудить степом.

Хай не зрадіє останнє
світання
Моїм рисам, моїм речовинам -
клітинам.
Задля тебе, кохана,
Я позбудусь навічно фізичного тіла,
ай, мила.
Я займуся вогнем -
міжзоряним дощем,
ненаглядна моя.

Похожие новости.

Дождь. Фонарь. Остатки снега. Гадом ползает туман. Ночь лизнула мокрым мехом По сухим губам. Сырость Серость. Неуютность. В голове гудит сквозняк. Изменила форма сущность, Стало все не так. Стало пусто, слепо, глухо. Выжег дым скупу слезу. Я глотаю спирт на

Скільки можна сліз і крові Віддавати твоєму життю Але ти й не дивишся на мене Скільки можна розмовляти з болем Не цікаво, але я це роблю Але ти навіть не дивишся на мене Приспів: Я не знаю

Turn it up some Alright boys, this is her favorite song You know that right So, if we play it good and loud She might get up and dance again Ooh, she put her beer

утром выходи на поле когда спит твой любимый город утром поплыви по морю когда в нём ещё никто не тонет утро зовёт куда-то вдаль одинокий огонёк зовёт куда-то вдаль... в полёте над землёй я вижу города-мечты в которых

Я принесу срібну зорю До серця твого У край, де смереки, Де джерело сліз золотих Де попіл, і сніг, Де вітер і попіл... Ніч, як завжди, Не лишає мені Легких стежок, Спокою й світла, Але я буду йти, Буду мріяти й