Рідний Край

Вже віддавна я не бачив
Свій рідний край
Ті прекрасні ліси, гори
Мій чудовий земський рай

Думка моя там літає
Мов вітер сильний
В стару хату заглядає
Мого брата питає

Чи ще співаєте разом вечорами
Біля річки, під зірками
Коли вогник ясний догоряє
І чи часом ви зустрінете мою милу
Мою єдину любов правдиву
Чи і досі про мене вона питає
Рідний брате мій

Час до часу тяжко жити
Добре знають всі
До нікого притулитись
На душі великий біль

Цієї ночі моє серце
Спати не буде
Полетіло б у край рідний
Але не може

Чи ще співаєте разом вечорами
Друзі мої з приятельками
Поки вогник ясний догоряє
І чи зустрінете милу випадково
Мені без неї ніяково
Нехай її для мене хтось вважає
Рідний краю мій

Похожие новости.

Поруч

Вона жила близько до серця мого. Так відчайдушно шукала його "Візьми мій біль!" Вона була близько і Ти це відчув. Може побачив, а може й почув. "Віддай мені!" Я заберу твій страх Собі Я заберу твій біль

Не Пожелаю Зла

Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Иначе было все вчера, летели искрами костра Мои слова, нещадно жаля на лету. Была жестока я порой, и холодна к беде чужой, Не зная, что такое пережить беду. Я никому теперь

Кольоровий Літак

Плямою білою, маленьким клаптиком, падає, падає за жовту смугу - Тінь невловима, і в спину дихає важке і гаряче сонце Джуну... І ще: рудуваті й злинялі плями, що розрослися й дражняться світлом

Сема

1. Слушай, Сема, не грызите скатерть И не лейте мимо рта вино. Официант вот вспомнил вашу матерь, Помнит, хоть преставилась давно. Помнишь, Сема, лестницу у думы? Помнишь переулок Поварской? Только душу все тревожат думы, Что же мы

Падал Снег

Падал снег, Засыпал выше крыш города, Ворожил, Поволокой касаясь ресниц. В были и небыли Были и не были Тени перелетных птиц. В облако-олово Кутали головы, Кровью запеклись По дороге в высь… Души выстудил синий лед… Стужей холода не унять… Кружит зимами напролет Души… Вьюжит… Снегопадом