Рідний Край

Вже віддавна я не бачив
Свій рідний край
Ті прекрасні ліси, гори
Мій чудовий земський рай

Думка моя там літає
Мов вітер сильний
В стару хату заглядає
Мого брата питає

Чи ще співаєте разом вечорами
Біля річки, під зірками
Коли вогник ясний догоряє
І чи часом ви зустрінете мою милу
Мою єдину любов правдиву
Чи і досі про мене вона питає
Рідний брате мій

Час до часу тяжко жити
Добре знають всі
До нікого притулитись
На душі великий біль

Цієї ночі моє серце
Спати не буде
Полетіло б у край рідний
Але не може

Чи ще співаєте разом вечорами
Друзі мої з приятельками
Поки вогник ясний догоряє
І чи зустрінете милу випадково
Мені без неї ніяково
Нехай її для мене хтось вважає
Рідний краю мій

Похожие новости.

За Буйки

Это было как сон, только наяву: Обошлись без вопросов про "Как дела?", Я не думал, что так далеко за буйки заплыву, Стойка бара желающими полна. Обменялись приветами, как начать? Суета заболела и умерла. Ты сказала "Ничей",

А Ты Себя Побереги

1. Я живу пристойно и гляжу спокойно На бегущей жизни суету. Пусть порой мне больно, только б ты достойно Берегла свою бы красоту. Только б ты смеялась, нежно улыбалась, Забывая горькое житье. Только бы морщинки, словно

Моя Планета

Сторінками ловить протяг вчорашня газета, А на фото збитий потяг і підпалена ракета, То моя планета, то моя планета. Тут на білому папері літери чорніють, Надруковані химери думку розігріють Про мою планету, про мою планету. Приспів: В

Заметает

Устали и запутались, Зачем мы ещё раз нашлись? Устали, губы путались. Согрелись, только не спаслись. Срезали расстояния, Одно на двоих желание. Теперь уходим, уходим по одному, А, знаешь, один я вряд ли смогу... Как вода с крыш падали. Но

Земля Солов’їна

Є земля солов’їна на світі, Де купаються маки у житі, Де кує людям щастя зозуля І добром засівають поля. Є найкраща у світі країна - Це моя золота Україна, Дорога прадідівська земля. Приспів: Ти, Україно, дала мені крила, Душу