Рідний Край

Вже віддавна я не бачив
Свій рідний край
Ті прекрасні ліси, гори
Мій чудовий земський рай

Думка моя там літає
Мов вітер сильний
В стару хату заглядає
Мого брата питає

Чи ще співаєте разом вечорами
Біля річки, під зірками
Коли вогник ясний догоряє
І чи часом ви зустрінете мою милу
Мою єдину любов правдиву
Чи і досі про мене вона питає
Рідний брате мій

Час до часу тяжко жити
Добре знають всі
До нікого притулитись
На душі великий біль

Цієї ночі моє серце
Спати не буде
Полетіло б у край рідний
Але не може

Чи ще співаєте разом вечорами
Друзі мої з приятельками
Поки вогник ясний догоряє
І чи зустрінете милу випадково
Мені без неї ніяково
Нехай її для мене хтось вважає
Рідний краю мій

Похожие новости.

Моє Село

Я часто згадую село, де ми жили: Широку вулицю і мальви коло хати, Тут битим шляхом йшли запряжені воли, І я малим тоді хотів чумакувати. Приспів: Я тут проріс, як жовтий сонях, із землі, Навчився мріяти,

Лето, Лето

Давай, не будем прятать глаз Расстанемся легко на раз два три Посмотри… Что нас с тобою ждет двоих, Что люди в случаях таких творят Говорят… Припев: Лето, лето, не затягивай. Лето, лето, ну пока давай! Ты ли это, не

Пропади Все Пропадом

На расстоянии без слов между двух огней Только скажи и я стою у твоих дверей Помоги мне, время задержать, догоняя рассветы. Редко смотрю на суету вечных верениц Я так хочу узнать тебя среди

Проникаю

Проникаю в очі твої, Новий відкривається всесвіт. Проникаю в руки твої, Обіймаю небо і зорі. Проникаю. Проникаю в губи твої - Ніжності струни шовкові. (2) Ва-па-ра-ті-ру-ва-ра-па-є-є... Проникаю в волосся твоє, Пливу в океанських хвилях. Проникаю в шкіру твою, Дотикаюсь першої квітки. Проникаю. Проникаю

Стрілецька

Повіяв вітер степовий, Трава ся похилила. Впав в бою молодий стрілець, Дівчина зажурилась. А він був хлопець молодий, Його лишень кохати. Він впав, як той сухий листок, Повік буде лежати. Заплаче мати не одна, Заплаче чорнобрива. Що не одного козака, Сира