Забарилась
Я знов тиняюся по вулицях, по неохайних, по нечистих,
придивляюсь, прислухаюсь, щось незвичайно-особливе для себе шукаю,
а будень свій ритм об асфальт вибиває, всі такі заклопотані, всі кудись поспішають,
по цьому морю бурхливому я мов корабель пропливаю,
берег свій виглядаю, до кого чи до чого пристати шукаю.
По знайомих місцях вкотре знову блукаю,
мрії п’янкі у думках плекаю і більш нінащо, нінащо не зважаю.
Приспів:
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.
Таких історій ви мабуть сотні знаєте, про те як хтось, кудись, за чимось блукає, скільки паперу списано, скільки слів сказано, всі пісні заспівані і диски золоті отримані,
та у морі банальності я не втоплюся, а до аргументації простої та переконливої вдаюся, бо це лиш про мене, це моє життя, це мої турботи і мої почуття,
це справжнє я знаю, я це відчуваю, мрії п’янкі це не мильні бульки,
в них немає місця зрадливим очам, в них не має місця фальшивим словам.
Всі ці вибрики дикі і розфарбовані пшики ми лишаємо поціновувачам неосяжної пихи,
ми на вірній дорозі, лиш питання часу стоїть перед нами,
ви побажайте успіху нам.
Приспів (2)
Похожие новости.
Повернення Додому
На відстані сльози Осінній сад стоїть, Одним-один листок Шумить мені у ньому. Шумить мені листок, Погойдується віть, Вітаючи мене З поверненням додому. Приспів: На відстані сльози, На відстані сльози Кладу своє лице У мамині долоні. І хай мені у них Моє життя сплива. Не сплинули
Где Вы Где
Странный сон снится мне чаще и чаще Тысячи чьих-то лиц молчаливо кричащих, Тысячи детских рук не узнавших тепло матерей, Отцов, что не сказали: "Прощай", выходя из дверей. Где вы где, чья работа была когда-то Стрелять
Серденько
Опадає в ранці зоря, Сонце опікає їй крила. Очі, мов алмази горять, Але я тебе розлюбила. Не кохай так сильно мене, Не карай себе, ти не винен. Я тобі кажу: все
Откровение
о, в будничных полетах твоих странник в облике надежды предстанет о, в будничных полетах твоих странник может кем-то большим вдруг станет время друга и просто молчания время кто должен прийти, свое слово нарушив и полет страстей
Жене
Ты счастья миг, ты миг забвения, Ты мудрость ум и красота, Ты нежность, роскошь, озарение, Моя желанная мечта. Весь мир окутав чистотою, Прозрачной, словно белый снег, Позволь мне рядом быть с тобою. Мой добрый, милый человек... Припев: Ты, та
