Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Забарилась

В рубрике: Тексты песен — 03.10.2012

Я знов тиняюся по вулицях, по неохайних, по нечистих,
придивляюсь, прислухаюсь, щось незвичайно-особливе для себе шукаю,
а будень свій ритм об асфальт вибиває, всі такі заклопотані, всі кудись поспішають,
по цьому морю бурхливому я мов корабель пропливаю,
берег свій виглядаю, до кого чи до чого пристати шукаю.
По знайомих місцях вкотре знову блукаю,
мрії п’янкі у думках плекаю і більш нінащо, нінащо не зважаю.

Приспів:
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.
Осінь, зима, літо, весна,
десь забарилась радість моя.

Таких історій ви мабуть сотні знаєте, про те як хтось, кудись, за чимось блукає, скільки паперу списано, скільки слів сказано, всі пісні заспівані і диски золоті отримані,
та у морі банальності я не втоплюся, а до аргументації простої та переконливої вдаюся, бо це лиш про мене, це моє життя, це мої турботи і мої почуття,
це справжнє я знаю, я це відчуваю, мрії п’янкі це не мильні бульки,
в них немає місця зрадливим очам, в них не має місця фальшивим словам.
Всі ці вибрики дикі і розфарбовані пшики ми лишаємо поціновувачам неосяжної пихи,
ми на вірній дорозі, лиш питання часу стоїть перед нами,
ви побажайте успіху нам.

Приспів (2)


Похожие новости.


Атас (Feat. Иванушки Int.)

Атас (Feat. Иванушки Int.)

Глеб Жеглов и Володя Шарапов За столом засиделись не зря. Глеб Жеглов и Володя Шарапов, Ловят банду и главаря! Расцвела буйным цветом малина, Разухабилась разная тварь Хлеба нет, а полно гуталина, Да глумится горбатый главарь, Припев: Атас, эй, веселей,



None Of The Above

None Of The Above

I am I, myself alone Realize I never need to use no one When it comes down to my soul Freedom puts my faith in none of the above There was a time I



City Of Roses

City Of Roses

In the city of, roses Streets lined with red brick, and green branches Weren't rainy days that might seem bleak Our rain is the paint that makes the land lush and the folks



Bright Smile

Bright Smile

Now my work is done I feel I'm owed some joy Oh Imogene and Abelard I'm your homeward boy But there's another one Who brings me to your door And the boat she weaved from the



Брелок

Брелок

ЗЕМЛЯ как глобус-брелок на ключах Твоих. Да, да. Города как люди. А в них суета, дела. Смотрят и видят сверху глаза и любят там. И знают что всем лишь нужна одна Его




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.