Як Ми Живемо
Ми до ринку рік за роком
демо невпинним кроком.
І хоч він нам вилазить боком,
але успіхи є теж:
в нас прапор, рідна мова,
наша бідність тимчасова...
І колись нам буде кльово,
як в Анголі й Бангладеш.
Взагалі там, в тім Лаосі,
всі і досі голі й босі,
усе там мають в носі,
крім бананів та у-шу.
А за нас парламент дбає -
годує, і вдягає,
регулярно нас взуває,
навішує лапшу.
Ми щасливі з його планів -
не треба нам бананів.
Он, у Бірмі - всі без штанів.
А що, ми гірші, як вони?
Тут нам випало вродитись...
І тепер нема де дітись.
Отже, мусимо гордитись -
то навіщо нам штани?
Україна - це Європа
(як направо йти від Чопа).
От правда, біля Конотопа
трохи своїх є проблем...
Та як мислити логічно,
в нас усе не так трагічно,
бо ми геополітично
у Європи виграєм!
В нас тут, в центрі, як у раю,
а ті шведи десь там скраю.
І взагалі я сумнів маю,
що там вміють гопака.
Ми хоч бідні, але горді.
Нам не треба їхніх "фордів".
Ми й самі червономорді
від борщу із буряка.
Ось вони живуть там чесно,
духовно, і тілесно...
Ну кому то інтересно -
що не крок - "пардон", "мерсі"!
А в нас тут кожен справу знає -
хтось виносить, хтось ховає,
хтось тікає, хтось лапає -
задоволені усі!
Взагалі, якби не крали,
в нас би люди ніц не мали.
Он, машин понакупляли -
вже й по місті не пройдеш!
Зараз всі вкладають совість
у майно і нерухомість.
А сумління і свідомість -
це для негрів у Бангладеш.
Комуністи вміли красти:
щоб самим з крісел не впасти,
й щоб народу не пропасти -
лиш би вірив в Світлу Путь.
А нові, як ся дорвали,
так все швидко розікрали,
що колись в ЦК не знали,
як пo-справжньому крадуть!
І тепер вони щасливі -
крайні праві, крайні ліві...
Все в Нью-Йорку й Тель-Авіві
поховали і - ку-ку!
І хоч на них немає кари,
та вже плачуть по них нари.
Бо всі вони в Степана Хмари
в блокноті у списку!
Ми знов підем голосувати,
щоб той уряд поміняти.
А я пораду хочу дати,
щоб на бартер їх мінять:
на якусь конкретну справу -
на шкарпетки, нафту, каву...
Ось тоді я за державу
чистий спокій буду мать!
Похожие новости.
Нелюбимый Мужчина
А я тем утром будто бы сумасшедший... Переводил часы назад, но прошедшее Уже не вернешь, как не зашьешь в груди брешь моей Моя нежная... Утешь меня... Или зарежь меня Через повешенье убей меня... Это
Three Words
Shine in every light More than for a day You stayed the same, wild And were that way Don't you want me a whole man? You can't pretend that you're not sentimental too I know I know
Лабиринт
Ты уводишь меня в мир подземных ходов, коридоров, зеркал, тупиков, поворотов, мостов, лабиринтов, висячих садов, улиц древнего города, где на ворота повешен замок. И стоит часовой. И в тени за холмом отдыхает когорта. Минутная стрелка против
Против Правил
Зачем они пытаются учить тому, как надо жить? штрих-код с рожденья каждому, и его не изменить. покажут то, что выгодно, расскажут то, что можно знать, но мы оставим за собой право всё самим решать! иди смело против правил! не
Где Вы Где
Странный сон снится мне чаще и чаще Тысячи чьих-то лиц молчаливо кричащих, Тысячи детских рук не узнавших тепло матерей, Отцов, что не сказали: "Прощай", выходя из дверей. Где вы где, чья работа была когда-то Стрелять