Як Ми Живемо
Ми до ринку рік за роком
демо невпинним кроком.
І хоч він нам вилазить боком,
але успіхи є теж:
в нас прапор, рідна мова,
наша бідність тимчасова...
І колись нам буде кльово,
як в Анголі й Бангладеш.
Взагалі там, в тім Лаосі,
всі і досі голі й босі,
усе там мають в носі,
крім бананів та у-шу.
А за нас парламент дбає -
годує, і вдягає,
регулярно нас взуває,
навішує лапшу.
Ми щасливі з його планів -
не треба нам бананів.
Он, у Бірмі - всі без штанів.
А що, ми гірші, як вони?
Тут нам випало вродитись...
І тепер нема де дітись.
Отже, мусимо гордитись -
то навіщо нам штани?
Україна - це Європа
(як направо йти від Чопа).
От правда, біля Конотопа
трохи своїх є проблем...
Та як мислити логічно,
в нас усе не так трагічно,
бо ми геополітично
у Європи виграєм!
В нас тут, в центрі, як у раю,
а ті шведи десь там скраю.
І взагалі я сумнів маю,
що там вміють гопака.
Ми хоч бідні, але горді.
Нам не треба їхніх "фордів".
Ми й самі червономорді
від борщу із буряка.
Ось вони живуть там чесно,
духовно, і тілесно...
Ну кому то інтересно -
що не крок - "пардон", "мерсі"!
А в нас тут кожен справу знає -
хтось виносить, хтось ховає,
хтось тікає, хтось лапає -
задоволені усі!
Взагалі, якби не крали,
в нас би люди ніц не мали.
Он, машин понакупляли -
вже й по місті не пройдеш!
Зараз всі вкладають совість
у майно і нерухомість.
А сумління і свідомість -
це для негрів у Бангладеш.
Комуністи вміли красти:
щоб самим з крісел не впасти,
й щоб народу не пропасти -
лиш би вірив в Світлу Путь.
А нові, як ся дорвали,
так все швидко розікрали,
що колись в ЦК не знали,
як пo-справжньому крадуть!
І тепер вони щасливі -
крайні праві, крайні ліві...
Все в Нью-Йорку й Тель-Авіві
поховали і - ку-ку!
І хоч на них немає кари,
та вже плачуть по них нари.
Бо всі вони в Степана Хмари
в блокноті у списку!
Ми знов підем голосувати,
щоб той уряд поміняти.
А я пораду хочу дати,
щоб на бартер їх мінять:
на якусь конкретну справу -
на шкарпетки, нафту, каву...
Ось тоді я за державу
чистий спокій буду мать!
Похожие новости.
Песня О Госпитале
Песня о госпитале Жил я с матерью и батей На Арбате, - здесь бы так. А теперь я в медсанбате На кровати, весь в бинтах. Что нам слава, что нам Клава-
Кiнець Кохання
Весь день йшов дощ за вікном моїм, По вулицях мов ти один... А люди дивились в вікна, Хапали очима краплі, Ніхто із нас був не винен І сльози того не варті. Крізь
Революция
бросай кости рядом со мной смотри, догарают одна за одной хрустальные капли на наших глазах мир тесен, гриф как цевье вырез по телу, но режет плечо такая свобода скрипит на зубах Припев: высекает искры, держит у виска на-на-на
Перепелица
Да-да - дарю, да-да - дарю. Да-да - дарю, да-да - дарю. Поют перепела, перепелицы И заинька моя перепила. Пила - лила - лила, но мы оптимисты. Нам только дотянуть бы до утра. Припев: Я тихо спою
Дощ
Можливо мені повезло І я знову один Руками я мусив на скло Долати справжні мости Приспів: У місті твоєму скінчились дощі І зараз затоплюють нас Можливо мені повезло І мрію в межі не знайти Чи може скінчилось пальне... А може