Як Ми Живемо
Ми до ринку рік за роком
демо невпинним кроком.
І хоч він нам вилазить боком,
але успіхи є теж:
в нас прапор, рідна мова,
наша бідність тимчасова...
І колись нам буде кльово,
як в Анголі й Бангладеш.
Взагалі там, в тім Лаосі,
всі і досі голі й босі,
усе там мають в носі,
крім бананів та у-шу.
А за нас парламент дбає -
годує, і вдягає,
регулярно нас взуває,
навішує лапшу.
Ми щасливі з його планів -
не треба нам бананів.
Он, у Бірмі - всі без штанів.
А що, ми гірші, як вони?
Тут нам випало вродитись...
І тепер нема де дітись.
Отже, мусимо гордитись -
то навіщо нам штани?
Україна - це Європа
(як направо йти від Чопа).
От правда, біля Конотопа
трохи своїх є проблем...
Та як мислити логічно,
в нас усе не так трагічно,
бо ми геополітично
у Європи виграєм!
В нас тут, в центрі, як у раю,
а ті шведи десь там скраю.
І взагалі я сумнів маю,
що там вміють гопака.
Ми хоч бідні, але горді.
Нам не треба їхніх "фордів".
Ми й самі червономорді
від борщу із буряка.
Ось вони живуть там чесно,
духовно, і тілесно...
Ну кому то інтересно -
що не крок - "пардон", "мерсі"!
А в нас тут кожен справу знає -
хтось виносить, хтось ховає,
хтось тікає, хтось лапає -
задоволені усі!
Взагалі, якби не крали,
в нас би люди ніц не мали.
Он, машин понакупляли -
вже й по місті не пройдеш!
Зараз всі вкладають совість
у майно і нерухомість.
А сумління і свідомість -
це для негрів у Бангладеш.
Комуністи вміли красти:
щоб самим з крісел не впасти,
й щоб народу не пропасти -
лиш би вірив в Світлу Путь.
А нові, як ся дорвали,
так все швидко розікрали,
що колись в ЦК не знали,
як пo-справжньому крадуть!
І тепер вони щасливі -
крайні праві, крайні ліві...
Все в Нью-Йорку й Тель-Авіві
поховали і - ку-ку!
І хоч на них немає кари,
та вже плачуть по них нари.
Бо всі вони в Степана Хмари
в блокноті у списку!
Ми знов підем голосувати,
щоб той уряд поміняти.
А я пораду хочу дати,
щоб на бартер їх мінять:
на якусь конкретну справу -
на шкарпетки, нафту, каву...
Ось тоді я за державу
чистий спокій буду мать!
Похожие новости.
Улетаю
Невозможно рассказать Вам историю мою, Очень сложно. Вспоминаю словно сон, Как знакомились с тобой Осторожно. Скоро я взлетаю И тебя теряю, От любви своей я Улетаю. Я не могу без тебя, Я всё думаю о нас, Я не могу передать, Что я чувствую
Fields Of The Brave
Sometimes I close my eyes And picture the plains I see Buffalo Bill and the Iroquois Riding again Open skies, fertile ground This was heaven on earth That they found We got what they gave By their God
Пилот 12-45
12-45 - мой номеp на кpыле, И свой полет сегодня я подаpю тебе. И те, что не смогy слова сказать я сам, Тебе напишет в небе мой аэpоплан. Кpyтится быстpо пpопеллеp, сталью блестит фюзеляж. Там,
Der Polizist / Der Anaplhabet
Das der Willi jetzt bei der Polizei ist, da kann ich nur sagen: Respekt! Ich hab' es immer gewu?t, nicht wahr. Er hat ja damals schon Kindkollegen aus Interesse mit der Handkante so
Hear Me Lord
(Hear me lord) Forgive me lord Please, those years when I ignored you, hmm Forgive them lord Those that feel they can't afford you, hmm Help me lord, please To rise above this dealing, hmm Help me