Як Ми Живемо
Ми до ринку рік за роком
демо невпинним кроком.
І хоч він нам вилазить боком,
але успіхи є теж:
в нас прапор, рідна мова,
наша бідність тимчасова...
І колись нам буде кльово,
як в Анголі й Бангладеш.
Взагалі там, в тім Лаосі,
всі і досі голі й босі,
усе там мають в носі,
крім бананів та у-шу.
А за нас парламент дбає -
годує, і вдягає,
регулярно нас взуває,
навішує лапшу.
Ми щасливі з його планів -
не треба нам бананів.
Он, у Бірмі - всі без штанів.
А що, ми гірші, як вони?
Тут нам випало вродитись...
І тепер нема де дітись.
Отже, мусимо гордитись -
то навіщо нам штани?
Україна - це Європа
(як направо йти від Чопа).
От правда, біля Конотопа
трохи своїх є проблем...
Та як мислити логічно,
в нас усе не так трагічно,
бо ми геополітично
у Європи виграєм!
В нас тут, в центрі, як у раю,
а ті шведи десь там скраю.
І взагалі я сумнів маю,
що там вміють гопака.
Ми хоч бідні, але горді.
Нам не треба їхніх "фордів".
Ми й самі червономорді
від борщу із буряка.
Ось вони живуть там чесно,
духовно, і тілесно...
Ну кому то інтересно -
що не крок - "пардон", "мерсі"!
А в нас тут кожен справу знає -
хтось виносить, хтось ховає,
хтось тікає, хтось лапає -
задоволені усі!
Взагалі, якби не крали,
в нас би люди ніц не мали.
Он, машин понакупляли -
вже й по місті не пройдеш!
Зараз всі вкладають совість
у майно і нерухомість.
А сумління і свідомість -
це для негрів у Бангладеш.
Комуністи вміли красти:
щоб самим з крісел не впасти,
й щоб народу не пропасти -
лиш би вірив в Світлу Путь.
А нові, як ся дорвали,
так все швидко розікрали,
що колись в ЦК не знали,
як пo-справжньому крадуть!
І тепер вони щасливі -
крайні праві, крайні ліві...
Все в Нью-Йорку й Тель-Авіві
поховали і - ку-ку!
І хоч на них немає кари,
та вже плачуть по них нари.
Бо всі вони в Степана Хмари
в блокноті у списку!
Ми знов підем голосувати,
щоб той уряд поміняти.
А я пораду хочу дати,
щоб на бартер їх мінять:
на якусь конкретну справу -
на шкарпетки, нафту, каву...
Ось тоді я за державу
чистий спокій буду мать!
Похожие новости.
Ой Весна, Весна
Ой весна,
Baby
You came to me within a dream, Not everyone is who they seem, All these words we can't redeem, Like the great magic of our world, Corroborated by your words, Splitting planets into thirds... Baby oh
Forks And Knives (La Fete)
Uptown, the street's in a calming way And outside is warm as a bed with a maid And I find it's all our waves and raves That makes the days go on this
Мир
Заколдованная ночь (этой ночью...) мне не в силах ночь помочь (...я один...) тишине не научить (...и ничего не изменить... ведь мы с тобой не вместе...) В ожидании звонка (..пишу тебе в последний раз...) И рука дрожит слегка (...как жаль...) Словно пламя
Вокзал
Стелится граммами, метрами под ногами снег, Тянет как будто магнитами, на простой ответ, Белые бабочки кружатся, осторожные, Сколько же можно в простом видеть сложное? Прямо под облока залетела, но а пока, Я пропробую зажигать звё-зды, Не