Рідне Місто
Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув?
Місто чудове, колись називалося Станіславом.
Сто років тому тут був випадково письменник Франко,
Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко.
Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Але ні люди, ні риба не квапляться лізти туди.
Їде тролейбус набитий на Пасічну - виджу з вікна...
Це моє місто, маленьке і затишне - Галичина!
Кручені вулиці, липи з тополями та ялинки.
Сорочки вишивані, яйці мальовані і рушники.
Три автостанції, аеропорт, колійовий вокзал,
Електростанція, клуб комунальників, водоканал.
Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Але ніколи не мав я бажання пхатись туди.
Їде машина, а в кузові крадена тонна вапна.
Це батьківщина, це моє місто - Галичина!
А це є найбільша і найбіліша із всіх білих хат.
Тут облрада, а трохи раніше сидів апарат.
Влада змінилась, та все залишилось - ті самі діди.
І, може, тому я їх ігнорую - не лізу туди.
А на Дністровській - базари, кіоски, торгові ряди.
Та грошей немаю і я си не пхаю писком туди.
Всі шось купують, міняють, ґендлюють - людей, як пшона!
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!
Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Трохи наївна, трохи весела, а трохи - сумна...
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!
Похожие новости.
Nova Baby
You walk around in other towns I’ve seen you out, just hangin’ ’round It’s what you chose and I suppose You’ll need me one day, need me one day You throw away every other
Porterville
But you won't catch me goin' back down there alone Things they said when I was young Are quite enough to get me hung I don't care! I don't care! They came and took
Вибач
Вибач Як зможеш колись, то вибач Так легко зламати крила Мене ніби шось накрило А ти, як літак розбилась На тисячі сліз розлилась Залишилось тільки тіло Бо жити так надоїло Вибач... Приспів: Вибач на кухні розбите вікно Вибач години, довші за
Entrer Dans La Lumiere
Entrer dans la lumi?re Comme un insecte fou Respirer la poussi?re Vous venir ? genoux Red?couvrir ma voix En ?tre encore capable Devenir quelquefois Un r?ve insaisissable Toucher des musiciens Sourire ? des visages A quatre heures du matin N'?tre plus
Briciola
Briciola il tuo primo vero nome eri tanto piccino da sembrare un fatto strano dopo una guerra appena finita le sue trecce bionde erano la vita Briciola quanta neve e le colline ti sembravano monti troppo alti per salire l'amore un