Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Рідне Місто

В рубрике: Тексты песен — 22.10.2012

Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув?
Місто чудове, колись називалося Станіславом.
Сто років тому тут був випадково письменник Франко,
Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко.

Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Але ні люди, ні риба не квапляться лізти туди.
Їде тролейбус набитий на Пасічну - виджу з вікна...
Це моє місто, маленьке і затишне - Галичина!

Кручені вулиці, липи з тополями та ялинки.
Сорочки вишивані, яйці мальовані і рушники.
Три автостанції, аеропорт, колійовий вокзал,
Електростанція, клуб комунальників, водоканал.

Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Але ніколи не мав я бажання пхатись туди.
Їде машина, а в кузові крадена тонна вапна.
Це батьківщина, це моє місто - Галичина!

А це є найбільша і найбіліша із всіх білих хат.
Тут облрада, а трохи раніше сидів апарат.
Влада змінилась, та все залишилось - ті самі діди.
І, може, тому я їх ігнорую - не лізу туди.

А на Дністровській - базари, кіоски, торгові ряди.
Та грошей немаю і я си не пхаю писком туди.
Всі шось купують, міняють, ґендлюють - людей, як пшона!
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!

Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Трохи наївна, трохи весела, а трохи - сумна...
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!


Похожие новости.


Behind The Mask

Behind The Mask

All along I had to talk about it But like a two edged sword It cuts you and it stabs me All along I knew you were a phony girl You sit behind the



Куба

Куба

Моя Люба – изящная натура. Любит шубы, носит алые губы. Но в последнее время невесело Любе – Она всё мечтает о туре на Кубу. В столе заказов Гонсалеса Марселя, Любушка, приветы для Кастро Фиделя. Желает ему



Поезд В Никуда

Поезд В Никуда

(муз. К. Лель, А. Хвацкий, сл. И.Резник) 1.Вот и настал прощальный вечер, Для нас пылать устали свечи. Коснулось дна вино в бокале, Мы спели всё и всё сказали. Ещё горит твой взгляд влюбленный, Но я сажусь



Und Wir Leben

Und Wir Leben

Wir sind geboren worden, ob wir wollten oder nicht. Von da an ging es abw?rts mit unser'm W?rfelgl?ck. Uns're Eltern hatten Pl?ne, was aus uns mal alles wird, doch diese sch?nen Tr?ume wurden



В День, Когда Мы, Поддержкой Земли Заручась…

В День, Когда Мы, Поддержкой Земли Заручась…

В день, когда мы, поддержкой земли заручась, По высокой воде, по солёной своей Выйдем точно в назначенный час, Море станет укачивать нас, Словно мать непутёвых детей. Волны будут работать — и в поте лица Корабельные




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.