Рідне Місто
Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув?
Місто чудове, колись називалося Станіславом.
Сто років тому тут був випадково письменник Франко,
Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко.
Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Але ні люди, ні риба не квапляться лізти туди.
Їде тролейбус набитий на Пасічну - виджу з вікна...
Це моє місто, маленьке і затишне - Галичина!
Кручені вулиці, липи з тополями та ялинки.
Сорочки вишивані, яйці мальовані і рушники.
Три автостанції, аеропорт, колійовий вокзал,
Електростанція, клуб комунальників, водоканал.
Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Але ніколи не мав я бажання пхатись туди.
Їде машина, а в кузові крадена тонна вапна.
Це батьківщина, це моє місто - Галичина!
А це є найбільша і найбіліша із всіх білих хат.
Тут облрада, а трохи раніше сидів апарат.
Влада змінилась, та все залишилось - ті самі діди.
І, може, тому я їх ігнорую - не лізу туди.
А на Дністровській - базари, кіоски, торгові ряди.
Та грошей немаю і я си не пхаю писком туди.
Всі шось купують, міняють, ґендлюють - людей, як пшона!
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!
Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Трохи наївна, трохи весела, а трохи - сумна...
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!
Похожие новости.
Life On Mars?
It's a god-awful small affair To the girl with the mousy hair But her mummy is yelling "No" And her daddy has told her to go But her friend is nowhere to be seen Now
Люблю
Ты, конечно, уверен, Что мечтаю напрасно. Голос твой не услышу – И надежда угасла. Припев: Я найду в себе силы забыть тебя, Покорюсь судьбе, горе допью до дна. Знаю, что
Крылья Чудес
Ты для меня, как песня не спетая Как сердце раздетое, ясный лучик дня. Ты для меня душой одержимое, Все непостижимое, ты - любовь моя. Это так просто: мне тебя с надеждой ждать, И за тебя
Take From Me
Is everything not enough? What more can I give up? Is there anyone that I can trust? I give you my all and you still take from me. [Verse 1: Royce Da 5'9"] Always been
Ну, Вот И Вс
Дорогой сказочных огней, Я шел пытаясь отыскать Одну тебя из сотни тех, Но видит Бог не повезло опять Я отгоню тупую боль, Что сердце ранит словно нож, Я мог бы все тебе простить, Но не предательство и