Волынки и Web.
Ничего общего! Почти...

Рідне Місто

В рубрике: Тексты песен — 22.10.2012

Я з України, з Івано-Франківська, може хто чув?
Місто чудове, колись називалося Станіславом.
Сто років тому тут був випадково письменник Франко,
Є промисловість в нас: хімія, дошки, хліб, молоко.

Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Але ні люди, ні риба не квапляться лізти туди.
Їде тролейбус набитий на Пасічну - виджу з вікна...
Це моє місто, маленьке і затишне - Галичина!

Кручені вулиці, липи з тополями та ялинки.
Сорочки вишивані, яйці мальовані і рушники.
Три автостанції, аеропорт, колійовий вокзал,
Електростанція, клуб комунальників, водоканал.

Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Але ніколи не мав я бажання пхатись туди.
Їде машина, а в кузові крадена тонна вапна.
Це батьківщина, це моє місто - Галичина!

А це є найбільша і найбіліша із всіх білих хат.
Тут облрада, а трохи раніше сидів апарат.
Влада змінилась, та все залишилось - ті самі діди.
І, може, тому я їх ігнорую - не лізу туди.

А на Дністровській - базари, кіоски, торгові ряди.
Та грошей немаю і я си не пхаю писком туди.
Всі шось купують, міняють, ґендлюють - людей, як пшона!
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!

Зліва Бистриця, справа Бистриця - купа води.
Польська ратуша, і, кажуть, під нею - підземні ходи.
Трохи наївна, трохи весела, а трохи - сумна...
Ой, рідний краю, тебе я кохаю, Галичина!


Похожие новости.


Vapor

Vapor

Sitting by the bed side Held his hand and kissed his face Then he closed his eyes and I watched him slip away Seems like only yesterday He was young as I am now But



Коридорами Снів

Коридорами Снів

Королева киває у такт Темний сон наближає до грані Рвуться стягнуті джгутами вени Королева киває у такт Я дивлюсь в її стомлені очі Коридорами снів несе сніг Нас приб’ють до дверей і зачинять У замерзлих покоях царів Королева



Падаем Вниз

Падаем Вниз

(Падаем падаем падаем вниз) На край за мной Глаза блестели Твои слова Меня согрели Я знаю точно ты не забудешь меня Дождём упала Я утекаю В твоих руках Я затихаю Рывками ветер рывками ткани Падаем падаем Падаем падаем падаем вниз Залетаем



Ты Буди Меня

Ты Буди Меня

Тихо время капает с крыш… Сердце, сердце, ну, что ты так стучишь. Мысли замрут, с губ сорвавшись едва Только одна тишина слышит эти слова… Припев: А ты буди меня поцелуями нежными — нежными, Усыпляй меня словами



Возьми Меня

Возьми Меня

возьми меня безумная ночь с потоком машин возьми меня город засыпает на трамваях пожелтевшая листва красиво только для нас эти отражения в реке освобождения от слез печально смотрят на нас может быть, вместе может быть, я возьми меня безумная ночь с потоком машин возьми меня с собой город засыпает на




Нет комментариев

Комментариев нет.

Извините, обсуждение на данный момент закрыто.