Самотній Ангел

Знов порину в спогади свої,
Знов холодний вітер надворі,
Ти такий далекий та чужий,
Ти самотній ангел, ти не мій.
Крик, з моєго серця рветься крик,
Зник, твій образ знову в мріях зник,
Я не хочу втратити тебе,
Я чогось ненавиджу себе.

Приспів:
Ні, я вже не хочу співчуття,
Знай, що я живу новим життям,
Ти залишивсь у моїй душі,
Ми тепер ніхто, лише чужі.
Так, я хочу щастя і тепла,
В нас любов недовгою була,
І тепер я зовсім не сумна,
Хоч ти один і я також одна.

Сум, ти переслідуєш мене,
Біль, цей біль ніколи не мине,
Ми лишились друзями і все,
Доля нас проти течії несе.
Знай, я не потраплю в твій полон,
Все було раптово, наче сон,
І тепер в обіймах не тримай,
Так! Любов скінчилась - відпускай.

Приспів

Похожие новости.

Раскачало жизнь мою И у счастья на краю Потеряла я тебя, потеряла. Мне казалось в час ночной Не отдам тебя другой. Отдала, мне так судьба нагадала. Шторы черных облаков Упадут над нами слов, Тот, кого я так люблю,

Мы заточили рифмы острее бритвы!- Радость Битвы! Мы читаем куплеты как молитвы!- Радость Битвы! Мы заточили рифмы острее бритвы!- Радость Битвы! Тут стоят наши войска!- Перед вами самый разгар нового костра! Язвами колючими звенят клочья созвучий! Осмелюсь я наслать

На небе звездочка, на ветке почечка, В гнезде пушистый птенец. Волшебный миг, когда горячей точечкой Жизнь прорастает во тьме. Глаза, как зеркала. И мир добра и зла В

Мы с тобою встретились в городском саду, Стройная девчонка в платье белом. Думал я - на счастье, а вышло - на беду. Целовалась ты довольно смело. Все мне говорили, что, наверное, я сдурел: Ты ж

Крилаті коні, степові жар-птиці, Несуть мене у мандри за село - В долинський степ, життя мого скарбницю, Де б’є натхнення вічне джерело, Де табунам розлогих трав гривастих Зимова флейта спати не дає. Летить натхнення по шляхах