Чорнобильська Зона
Село порожнє, як музейна плаха
Ані шелест і певно через те
Замислилася чорно-біла птаха
Над золотим краплинкою-яйцем
Не треба забувати про озони
Про гори, ріки жита, срібний дзвін
Ніколи омертвілі зони
Нащадкам не лишати своїм
Душі, заячі душі
Страх невгамовно
В саркофазі тіл
Не прихованна плоть
Що для живих
Грати в ігри зі смертю
Бетонна гробниця
Чадіє тепер
Село ще нове, але вже кладовище
Весільні столи лиже пустка німа
Досада за вією лютою свище
До неба знедолені крила здійма
Як мати чорнобильська руки простерла
До рідного дому крізь атомний пил
Немає зовсім в неї страху померти
Лиш тільки отут біля отчих могил
І де їй ту силу й розраду дістати
Щоб рану загоїть пекучу, як сіль
Чорнобильська мати, чорнобильська мати
В моєї країни і совість, і біль
Совість і біль, совість і біль
Село ще нове, а вже кладовище
Совість і біль, совість і біль
Досада завією лютою свище
Совість і біль, совість і біль
Похожие новости.
С Днем Рождения, Город
Есть один на свете город, Где меня в жару и в холод, Всё как в детстве радует, И всё ждёт моей любви. Дом, в котором я родился. Порт, в котором жить учился. В синем небе радуга, И
Пташка
Не співай для мене так Я не зможу відійти І не зможу приспати Всіх думок своїх Не співай для мене так Як то можеш тільки ти Твоя безмежна Але не для всіх Приспів: Лети, моя пташко, у своє небо Як
Monster
Don't call me GaGa I've never seen one like that before Don't look at me like that You amaze me He ate my heart He a-a-ate my heart (You little monster) He ate my heart He a-a-ate my
Ти Спиш
Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві... Т. Шевченко Коли серед безміру днів приходить спроквола отой один - Ти спиш... Коли на батьківських горбах сини виїжджають з похмілля в рай, Ти спиш... Коли блудні діти твої з далеких світів повертають домів, Ти
Голос Сфер
Древній скіф, наш прадід і дід Тут навіки залишили свій слід. Їх курган стоїть, наче страж - Прикрашає долинський пейзаж. Це свята земля, батьківська земля, Це мої гаї і мої поля. Це квітучий край, наш пісенний