Чорнобильська Зона
Село порожнє, як музейна плаха
Ані шелест і певно через те
Замислилася чорно-біла птаха
Над золотим краплинкою-яйцем
Не треба забувати про озони
Про гори, ріки жита, срібний дзвін
Ніколи омертвілі зони
Нащадкам не лишати своїм
Душі, заячі душі
Страх невгамовно
В саркофазі тіл
Не прихованна плоть
Що для живих
Грати в ігри зі смертю
Бетонна гробниця
Чадіє тепер
Село ще нове, але вже кладовище
Весільні столи лиже пустка німа
Досада за вією лютою свище
До неба знедолені крила здійма
Як мати чорнобильська руки простерла
До рідного дому крізь атомний пил
Немає зовсім в неї страху померти
Лиш тільки отут біля отчих могил
І де їй ту силу й розраду дістати
Щоб рану загоїть пекучу, як сіль
Чорнобильська мати, чорнобильська мати
В моєї країни і совість, і біль
Совість і біль, совість і біль
Село ще нове, а вже кладовище
Совість і біль, совість і біль
Досада завією лютою свище
Совість і біль, совість і біль
Похожие новости.
Ртуть
Можно Я Попрошу – Закрой Глаза Дай Мне Руку Свою, Коснись Меня, Просто Чувствуешь, Как Дрожит Моя Рука Незачем Говорить, Помолчим Пока Просто Так Помолчим Полчаса Нам С Тобой Отвела Судьба Полчаса Нам Успеть Обмануть Себя Ранить
The Grace Of A Dancer
She had the grace of a dancer, pretty as the morning sun, Her days were filled with laughter, and when sixteen years had come, She went to work in the old house,
The Bottle Let Me Down
Each night I leave the bar room when it's over Not feeling any pain at closing time But tonight your memory found me much too sober Couldn't drink enough to keep you off
Не Забудь Мене
Не забудь мене, пам’ятай мене, Коли день мине, коли ніч мине. Не забудь мене, пам’ятай мене, Коли рік мине, коли вік мине. Приспів: І згадаюся, і приснюсь тобі, Тільки ти люби, тільки ти люби, Збережи зорю, що
По Высокой Траве (Feat. Офицеры группы «Альфа»)
Сколько зим, сколько лет Сколько вод утекло Сколько жизней прошло без меня Сколько жизней ушло от меня Я вернулся домой, а виски сединой Припорошило в дальних краях Да и грудь вся в сплошных орденах По высокой, высокой