Чорнобильська Зона
Село порожнє, як музейна плаха
Ані шелест і певно через те
Замислилася чорно-біла птаха
Над золотим краплинкою-яйцем
Не треба забувати про озони
Про гори, ріки жита, срібний дзвін
Ніколи омертвілі зони
Нащадкам не лишати своїм
Душі, заячі душі
Страх невгамовно
В саркофазі тіл
Не прихованна плоть
Що для живих
Грати в ігри зі смертю
Бетонна гробниця
Чадіє тепер
Село ще нове, але вже кладовище
Весільні столи лиже пустка німа
Досада за вією лютою свище
До неба знедолені крила здійма
Як мати чорнобильська руки простерла
До рідного дому крізь атомний пил
Немає зовсім в неї страху померти
Лиш тільки отут біля отчих могил
І де їй ту силу й розраду дістати
Щоб рану загоїть пекучу, як сіль
Чорнобильська мати, чорнобильська мати
В моєї країни і совість, і біль
Совість і біль, совість і біль
Село ще нове, а вже кладовище
Совість і біль, совість і біль
Досада завією лютою свище
Совість і біль, совість і біль
Похожие новости.
Monterey
The people came and listened Some of them came and played Others gave flowers away, yes they did Down in Monterey Down in Monterey Young Gods smiled upon the crowd Their music being born of love Children
В Городе N
А что? Давай посмотрим, как ты летаешь! Всего лишь 5 этажей — потом растаешь. Играла в свою игру, сейчас в мою сыграешь, Ты думала я прощу, а я прощаюсь. В городе N, где нет
Вселенская Обида
Случилось пару лет назад, В душе осталась трещина. Помню похороны, кричала женщина. Словно она и была центром земли, Когда стояли над могилой мы. Ливень лил… Муж успешным был, знаю не по рассказам Имел хороший бизнес, видимо был
This One’s For You
Lets sail away, into the lake that we grew up in, where all our dreams were made We'll watch the sun as it fades away Well all the while, still holding on
Потому, Что Люблю
Сказал на прощанье – «нет», Глаза прошептали – «может». Ты загляни в душу себе. Пойми… Что для тебя моя душа И моё сердце для тебя. Что я живу, я верю, я жду. Потому, что люблю. Слепая тоска несет Измученный