Пісня Про Незнищенність Матерій

Забрівши в хащі, закутаний у вітер,
накритий небом і обмотаний піснями,
лежу мов мудрий лис, під папороті квітом,
стигну, і холону, й твердну в білий камінь.

Рослинних рік підноситься зелена повінь,
годин, комет і листя безперервний лопіт.
Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем,
тіло стане вуглем, з пісні буде попіл.

Прокотяться, як лава, тисячні століття,
Де ми жили, ростимуть без наймення пальми
І вугіль з наших тіл цвістиме чорним квіттям,
Задзвонять в моє серце джагани в копальні.

Похожие новости.

My love There's only you in my life The only thing that's right My first love You're every breath that I take You're every step I make And I I want to share All my love with you No

All of my life I've tried so hard Doing my best with what I had Nothing much happened all the same Something about me stood apart A whisper of hope that seemed to fail Maybe

Спить небо я нічого не бачу На блакитному фоні і нічого не чую Та якщо подумати то нема що втрачати На ранок все накриється я знову занудьгую Всі живемо у світі якого не знаємо І

Синє небо ховав

Каштани, каштани, каштани, Софії і Лаври хрести. Кияни, кияни, кияни, ви сестри мої і брати. Я з Вами в дощі й снігопади у черзі за шастям стою, І лаю по-київськи владу й горілку