Пісня Про Незнищенність Матерій

Забрівши в хащі, закутаний у вітер,
накритий небом і обмотаний піснями,
лежу мов мудрий лис, під папороті квітом,
стигну, і холону, й твердну в білий камінь.

Рослинних рік підноситься зелена повінь,
годин, комет і листя безперервний лопіт.
Заллє мене потоп, розчавить білим сонцем,
тіло стане вуглем, з пісні буде попіл.

Прокотяться, як лава, тисячні століття,
Де ми жили, ростимуть без наймення пальми
І вугіль з наших тіл цвістиме чорним квіттям,
Задзвонять в моє серце джагани в копальні.

Похожие новости.

Тілько ти високий та стрункий, Тілько ти солодкий і смачний, Тілько ти і ти один моє серце полонив, Ти – Бог мого кохання, тілько ти. Тілько ти, ти сокіл мій ясний, Тілько ти жаданий і

"Эх, пойдем ко всем чертям на всякий случай, Грусть-тоску разгоним страсти мукой, - Раздавался голос таборных цыган, -

Тише, каждый звук теперь сильней, Слышишь, мы стоим среди огней, Видишь, след на небе от руки, Там остались маяки, мы на ней, как мотыльки. Время-время так несправедливо Лечит-лечит нам раны фальшиво, Вместе-вместе мы неторопливо В небо, в

Залиши ти мені той вогонь, Який іде з твоїх долонь. Він розтопив у моєму серці лід. Все буде завтра як колись, Тільки за мене не журись. І залиши в моїй душі назавжди слід. Тану, наче сніг.

Я буду любить его целую вечность И целую вечность я буду искать В причинах расстаться – предлог удержать. Я буду бежать от него в бесконечность, Чтоб с первым же встречном, на млечном пути, Увлечься беспечно