Сорока-ворона (Сумна казка №2)

Сорока-ворона кашу варила,
Сорока-ворона діток кормила.
Першому дала, другому дала,
а третього, найменшого з хати прогнала...

Нащо нам в хаті такеє ледащо
вічно у небо очі таращить,
ніхто не знає де він пропадає,
нехай іде шукати, що знає...

На небі й на землі шукаючи долі
перепочити спинився у полі,
мріями-снами мов ковдрою вкрився,
а до схід сонця вже й оженився.
а-а-а, радість чимала...

За дружок були місяць і зорі,
за батька і матір дуби і тополі,
жаба і вуж поблагословили
шлюб юнака і сирої могили.
а-а-а, казочка сумна...

Похожие новости.

La vie est dure et plus encore quand on doit endurer l'abandon Difficile a dig?rer elle en... Parfois d?sesp?rer, il a atterri dans ce monde ? l'?troit Dans cette famille o? les gens

Like a honybee beatin on my screen door, I got a little buzz in my head and its sore, And from the my bed I can feel the sun, Lord I hear the

Love we all hope to find It'll come so easy or can take its time But I've never given up along the way One day you're gonna raise your blinds And every little dew

High up there On the way to the train See you looking at me With a grin on your face And your lips They are following me Wherever I hang around Wont let me go anymore And your

I still remember that final look on your face, face When I finally told you I'd be on my way, I'd be on my way, hey You called me crazy said I'm