Сорока-ворона (Сумна казка №2)

Сорока-ворона кашу варила,
Сорока-ворона діток кормила.
Першому дала, другому дала,
а третього, найменшого з хати прогнала...

Нащо нам в хаті такеє ледащо
вічно у небо очі таращить,
ніхто не знає де він пропадає,
нехай іде шукати, що знає...

На небі й на землі шукаючи долі
перепочити спинився у полі,
мріями-снами мов ковдрою вкрився,
а до схід сонця вже й оженився.
а-а-а, радість чимала...

За дружок були місяць і зорі,
за батька і матір дуби і тополі,
жаба і вуж поблагословили
шлюб юнака і сирої могили.
а-а-а, казочка сумна...

Похожие новости.

Скованный контрактом артист, Разорваный на части журналистами, Чувствует себя несчастным - Он только щаз прочитал договор свой - а там всё ясно. Вобщем должен он впредь выполнять заказы, Притом вовремя, да еще и все сразу. Но

Ця жахлива самотність, вона не має кінця, Вона глибше ніж в душах, наче не з цього життя. Вона створює нас, мене із тобою, За чужим і чужою, образом, подобою. Вона наче сліпий музикант, Що співає

Maybe we believe, She was ready to go, In the morning light, Maybe you believe, That she was made of gold, In the East where you killed her... You lead us, When you need to feed us, You

Вступление. Собери меня в букетик из не сорванных цветов Из отдельных, посторонних самых первых снов Ты сложи меня по нотам из осколочков души Шаг за шагом, с поворотом, — только не спеши Припев: Это был просто

Падав сніг, але не танув на моїм вікні. Думала що ти десь близько, А насправді ні. Я так довго шла на зустріч, Щоб тебе знайти. Щастя наше - серед самоти. Все у нас с тобою буде, все