Сорока-ворона (Сумна казка №2)

Сорока-ворона кашу варила,
Сорока-ворона діток кормила.
Першому дала, другому дала,
а третього, найменшого з хати прогнала...

Нащо нам в хаті такеє ледащо
вічно у небо очі таращить,
ніхто не знає де він пропадає,
нехай іде шукати, що знає...

На небі й на землі шукаючи долі
перепочити спинився у полі,
мріями-снами мов ковдрою вкрився,
а до схід сонця вже й оженився.
а-а-а, радість чимала...

За дружок були місяць і зорі,
за батька і матір дуби і тополі,
жаба і вуж поблагословили
шлюб юнака і сирої могили.
а-а-а, казочка сумна...

Похожие новости.

Сколько раз верил без оглядки, как ребёнок, Верил в сказку, что прививала мать с пелёнок, Шагал сквозь время по кругу, будто солдат по плацу, Надеялся, что и мне повезёт, как повезло отцу, Отдавал целиком

Я искал тебя очень много лет, Между огней от дискотек Я задавал вопросы и придумывал ответ, А может тебя и вовсе нет? Твой голос мне покоя не давал, Я видел тебя во сне Я знал что

Across the desert plains Where nothing dares to grow I taught you how to sing You taught me everything I know And thought the night is young And we don't know if we'll live to

Зеленим посіяв, зелене не зійшло, (2) Котре-м дівча любив за мене не пішло. (2) Фреїречки штири про што-сте ся били? (2) Про тебе фреїре же-з ми тя любили. (2) Марисю тетино, ми собі родина,

Kommst du manchmal mit der Welt nicht klar, weil du sie nicht verstehst? Und du denkst, da? du nichts tun kannst, auch wenn du alles ?ndern willst? M?chtest du dir mit Seife