Сорока-ворона (Сумна казка №2)

Сорока-ворона кашу варила,
Сорока-ворона діток кормила.
Першому дала, другому дала,
а третього, найменшого з хати прогнала...

Нащо нам в хаті такеє ледащо
вічно у небо очі таращить,
ніхто не знає де він пропадає,
нехай іде шукати, що знає...

На небі й на землі шукаючи долі
перепочити спинився у полі,
мріями-снами мов ковдрою вкрився,
а до схід сонця вже й оженився.
а-а-а, радість чимала...

За дружок були місяць і зорі,
за батька і матір дуби і тополі,
жаба і вуж поблагословили
шлюб юнака і сирої могили.
а-а-а, казочка сумна...

Похожие новости.

refrain: pas d'chance akhi v'la les chroniques du 7.5 on ira jusqu'au disque de cristal le tout en restant des mecs simple wati b ! akhi tu peu dire ?a c'est

Мой дом на холме, за бумажной рекой, Я хотел-бы к нему дотянуться рукой. Но, только кто-то плохой взял простой карандаш и на том берегу вывел слово «мираж». А что б я никогда не ушел

Старый клен, старый клен, старый клен стучит в окно, Приглашая нас с друзьями на прогулку. Отчего, отчего, отчего мне так светло? Оттого, что ты идешь по переулку. Отчего, отчего, отчего мне так светло? Оттого, что

?tre aussi simple Aussi muet Que tout le bl? qui pousse au vent d'aimer Simplement ?tre... La vie nous blesse Elle nous ass?che J'attends que quelque chose fonde en moi J'attends tout... "d'?tre" Tous ces combats Qui brisent insouciance Mordent

Хвилини, години зплітаються в дні Вчорашні бажання згорають в вогні Забути, чи знати, що десь у мені? Вчорашне "навіщо?", вчорашне "чому?" А відповідати нема вже кому А сльози малюють лиш небо в диму. Згадай про те,