Мій Оберіг
Стежини, квіти-чебреці
Мене зовуть у Грабівці,
В моє дитинство, у село,
Де хороше мені було.
Приспів:
Але із тих юначих літ
Життя пізнав, побачив світ,
Та серцем линув на поріг
В моє село, мій оберіг. (весь куплет - 2)
Тут хата батькова, стара,
Слід материнського тепла,
"Буквар" пожовклий на столі,
Немов морщини на чолі.
Приспів
Похожие новости.
Бурштин (Боже Літо)
Соромно, братчику, глянути у віченьки, Від рідної матері відмовитись словом, Відмахнутись рукою від хліба та солі Соромно, братчику... Де тебе носить, якими вітрами В якому такому Чікаго? На тім краю світу завжди було інакше, А в нас
Немає ТБ
Там, де немає, де немає тебе-тебе!.. (3) Там, де, там, де, де немає тебе!.. Ну, не нагадуй! Я обіцяв, що більш не буду Тварину в буду в собі, в собі тварину в буду, Йти
J’me Fou De Tout
Le bien,le mal... Souvent j'les confond Y a le content, j'suis content pour le confort j'm'en cogne fr?re J'veux quitter la c?te d'usure avec mes confr?res, le compte plein, passer la fronti?re
Хочу Тебе
I Зовсім голі стіни і таке пусте повітря, Я рахую до п’яти в крові гарячих літрів. Мене лякає мертвий спокій і щось таке не хитре, Що було а потім кудись раптово зникло. Може випити текіли
Крижані Вершники Велетнів Зими
Чуєш?.. вітри вовками завили Там, у нічній височині? Чорним крилом огорта небо ворон, Вкрива небокрай у зорянім вбранні Чуєш?.. Крізь вітру вий б’ють копитами Пульсуючий простір, вкритий льодами Коні крижаних вершників велетнів зими Приспів: Над горами, над лісами -
