Мій Оберіг
Стежини, квіти-чебреці
Мене зовуть у Грабівці,
В моє дитинство, у село,
Де хороше мені було.
Приспів:
Але із тих юначих літ
Життя пізнав, побачив світ,
Та серцем линув на поріг
В моє село, мій оберіг. (весь куплет - 2)
Тут хата батькова, стара,
Слід материнського тепла,
"Буквар" пожовклий на столі,
Немов морщини на чолі.
Приспів
Похожие новости.
Silver Mantis
Seito lived in the canyon of the dragons Sashiko lived in the valley of the moon They met along the highway to Aomeri where danger in the forest loomed Shashiko dressed in
Два Друга
Дружили два друга в нашем полку, - пой, песню, пой! Если один из друзей грустил, Смеялся и пел другой! И часто ссорились эти друзья. Пой, песню, пой! И если один говорил из них: 'Да!', 'Нет!' - говорил
Глюк’оzа Nostra
Коза-ностра Глюкозы-девочки, все летим на стрелочки, Чур, не опаздывать, а потом рассказывать, Как этих мальчиков сделали на пальчиках. Пусто в карманчиках стало у обманщиков, Девочки-глюкозки Мальчиков всех под каблучок. Коза-ностра, Глюкоза-ностра. Коза-ностра, Глюкоза. Хвосты пистолетами, курс держать по ветру, И
Поплач Мені, Річко… (Зрада Князя Володимира)
Поплач мені, Річко... Розкажи про дні часів прадавніх. Те, що бачила за давніх-давен, Пошепки перекажи у краплях. Хвилями неси у небуття Відголоси битв, Де брат меча підняв на брата. Течії журчанням голоси: "Зрада!" Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?! Хто занапастив
Поверни Любов
Двері, вікна відчинила, Серденько - навстіж. До любові дуже звикла, Зрада - в серце ніж! Навстіж двері відчинила, Поглядом приворожила я тебе. Серце навстіж відчинила - В нім цвіте любов. Моя птахо сизокрила, Прилети з дібров. Моя птахо буйнокрила, Хутко розгорни