Мій Оберіг

Стежини, квіти-чебреці
Мене зовуть у Грабівці,
В моє дитинство, у село,
Де хороше мені було.

Приспів:
Але із тих юначих літ
Життя пізнав, побачив світ,
Та серцем линув на поріг
В моє село, мій оберіг. (весь куплет - 2)

Тут хата батькова, стара,
Слід материнського тепла,
"Буквар" пожовклий на столі,
Немов морщини на чолі.

Приспів

Похожие новости.

Up here in the crows nest I am swimming through the breeze One last memory from the sun as it is sinking by degrees And high above the albatrosses, on the wing

Ні, не мариться мені, і не сниться все це, Що закоханий стою з квітами в руці. Ти красива й молода, серденько із перцем, Та у мене, мила, є мед на язиці. Приспів: Сивина, сивина у

я закриваю коло життя я зачиняю двері очей я забуваю свої почуття я віддаю крик останніх ночей прокидаюсь прокидаюсь я я прокидаюсь прокидаюсь я я прокидаюсь, я я прокидаюсь, я я прокидаюсь, я я прокидаюсь, я ти чуєш чи ні, як я іду

Я прокидаюся німий, А ніч глуха, хоч вовком вий. Пульсує по ікони тлі свинець багряний. І тільки морок степовий Карбує інеєм на склі Портрет Світлани. Бродить по степу розхристаний вітер. Пестить вустами стяг над полком. Пане полковнику, вимерзли

Витя АК: Ей, ей, ей, ей, Ей, ей, ей, ей, Ей, ей, ей, ей, Кому ей? Кому-ко-ко-кому ей? Витя и Максим: Ладно-ладно, чё ты разогнался, Это Ака, ты уж догадался, Тише, тише, Аку папу ты послушай, Лето 09-ого, моё