Мій Оберіг

Стежини, квіти-чебреці
Мене зовуть у Грабівці,
В моє дитинство, у село,
Де хороше мені було.

Приспів:
Але із тих юначих літ
Життя пізнав, побачив світ,
Та серцем линув на поріг
В моє село, мій оберіг. (весь куплет - 2)

Тут хата батькова, стара,
Слід материнського тепла,
"Буквар" пожовклий на столі,
Немов морщини на чолі.

Приспів

Похожие новости.

Миллиардами капель, серебристой росы Я к тебе приближаюсь, переходим на “ты” Зачарованный странник, я спускаюсь в метро Я ловлю твои мысли, излучая тепло В бесконечном пространстве, лабиринтах судьбы Ты теряешь желанья, ты теряешь мечты. Голос твой

На-до-е-ло, ручки опускаются, Надоело, глаза не подымаются, Надоело со стенами беседовать, Надоело по узким тропкам следовать. Пусть все будет так, как было раньше: Эх, гулянья народные, по поводу и без повода, Счастье ветром унесенное не возвернется

I know that we are young And I know that you may love me But I just can't be with you like this anymore Alejandro She's got both hands In her pocket And she won't look

Заплутал в трех соснах, Побродил за счастьем, То грешил, то, каясь, свечи зажигал Может, слишком поздно, Может быть, напрасно На рисковой карте я судьбой играл. Отпусти обиды Страннику с улыбкой, Ты моя молитва на закате дня. И с печалью

Заклопотаний день останнім променем сонця мене зігріває Розфарбована ніч кличе до себе в обійми і пісню співає Що не день, то дедалі від мрії відносить мене Кожна ніч в пустоті, кожен ранок самотність