Посміхнися
Сльози з очей рікою, сумно мені з тобою,
Мила, любов журбою і затягла грозою,
Але не все так драматично, як здається на початку,
Просто я хотів незвично, але вже не буде гладко.
Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.
О ні, ні, ні не треба, не проживу без тебе.
Тільки в тобі потреба, хочеш я все для тебе
Але в тебе є інші, з ними також непогано,
Трохи знизу, трохи зверху, а потім знову інші плани.
Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.
Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.
Похожие новости.
Гренада
Мы ехали шагом, Мы мчались в боях, И «Яблочко»-песню Держали в зубах. Ах, песенку эту Доныне хранит Трава молодая — Степной малахит. Но песню иную О дальней земле Возил мой приятель С собою в седле. Он пел, озирая Родные края: «Гренада, Гренада, Гренада моя!» Он пел,
Песня О Земле
Кто сказал: "Все сгорело дотла"? Больше в землю не бросите семя. Кто сказал, что земля умерла? Нет, она затаилась на время. Материнство не взять у земли, Не отнять, как не вычерпать моря. Кто поверил, что землю
Полум`я
Не цвяхами заліпиш вікна, Бажанням наробити болю, Тривожні іскри в душу сиплеш, Пливе вогонь над головою. Провідай сни мої на хвилях, Я там, де люди, там де лячно, Де фобії живуть у жилах, Горить моє життя гаряче. Приспів: Сонце
Портрет
Луч луны упал на ваш портрет, Милый друг давно забытых лет. И во мгле как будто ожил он, И на миг смешались явь и сон. Я смотрел, не отрывая глаз. Я мечтал, я вспоминал о
Learning To Love
I courted a man from the Lancs Fusiliers He gave me his heart and so I loved him dear For he took me a-courting and he taught me to dance Then he marched