Посміхнися
Сльози з очей рікою, сумно мені з тобою,
Мила, любов журбою і затягла грозою,
Але не все так драматично, як здається на початку,
Просто я хотів незвично, але вже не буде гладко.
Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.
О ні, ні, ні не треба, не проживу без тебе.
Тільки в тобі потреба, хочеш я все для тебе
Але в тебе є інші, з ними також непогано,
Трохи знизу, трохи зверху, а потім знову інші плани.
Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.
Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.
Похожие новости.
Rising Sun
On the street of villains taken for a ride You can have the devil as a guide Crippled by the boundaries, programmed into guilt Til your nervous system starts to tilt In a room
Забери Меня
все, что в прошлое одето не умею и не буду если вспомнишь рядом где-то забери меня, забери меня отсюда это ветер все растратил невпопад из ниоткуда если вспомнится некстати забери меня, забери меня отсюда Припев: все, что мог знать сжег... кем
Пой, Скрипочка
1. Эту душу опохмелить бы зарей, О Россия, тобой болен снова! Коль умру, то хотя бы в землю зарой Нелюбимого, но родного. Так чтоб сверху дождей - ледяная слюда, Шум берез и ромашки, ромашки. И еще
Living In The Material World
I'm living in the material world Living in the material world can't say what I'm doing here But I hope to see much clearer, after living in the material world I got born into the
Падає Листя
Падає листя. В місто вже вересень летить. І золотисті В лісі дерева ситали вмить. Падає листя. Вітер мітлою по слідах. Сльози іскристі в твоїх очах. Падає листя. Вітер їх носить по землі. Ми розійшлися наче у морі кораблі. Ми розійшлися, Падав
