Посміхнися

Сльози з очей рікою, сумно мені з тобою,
Мила, любов журбою і затягла грозою,
Але не все так драматично, як здається на початку,
Просто я хотів незвично, але вже не буде гладко.

Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.

О ні, ні, ні не треба, не проживу без тебе.
Тільки в тобі потреба, хочеш я все для тебе
Але в тебе є інші, з ними також непогано,
Трохи знизу, трохи зверху, а потім знову інші плани.

Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.

Ти посміхнися мені коли треба душі
Так відчути тепло посмішки твоєї.
Ти віддайся мені коли тіло в вогні
І коли нас обох бажання манить.

Похожие новости.

Если Нельзя

(муз. и сл. Н. Трубач) 1.Настал сезон дождей, ищу тебя с рассвета, Нашла твоих друзей – никто не знает, где ты. О том, что ты звонил, я лишь вчера узнала, Никто не говорил, но

Там Где Нет Ничего

Он сделал ещё один шаг, Хотя не хотел, да подтолкнули. Казалось теперь, да всё будет так, Но ты видишь - нас опять обманули. А он наливал мне крепкий чай, А он говорил мне простые слова. Но

Як Мене Звати

Гарні речі не стануть дещо зайвими пізно повертатись додому пішки тільки (...) у голові мелодія незрозуміла на вулиці зимно мені вже й так пізно все рівно як я дістанусь до дому в цей час Приспів: Але тобі вкрай не

Пока

Пока... А ты ушел так быстро, В моей душе оставив боли след. Пока... А завтра будет то же, Было так уже сотни лет. И сколько раз я это слышу, Привыкнуть

Сонце

За високі гори сонце відлітало Билося крильцями у небесну даль, Я ж його так довго-довго проводжала Мабуть серце знало, що прийде печаль. Приспів: Мамо, де ж те сонце, щоб спалило біль мій, Щоб зігріло душу, навіть