17 Серпня
Ти летів з місією миру через море людських надій,
Ти летів з місією миру до зрадників з обличчям янголів.
Провидіння дало нам людину, що мала вказати шлях
Але сонце згасло в ту мить, коли боги відвернулись від нас!
Вони кажуть - це самогубство, але ми знаємо - ви вбили його!
Щоб сховати правду від людства, зберегти чорну владу свою.
То рана, що є і зараз і ніщо не вгамує біль
Текла кров на вражі руки, фарбуючи в свій колір наші мрії!
17 серпня
В такт б’ються наші серця!
17 серпня
Твоя Доля - то доля борця!
17 серпня
День пам’яті!
17 серпня
Ми салютуємо тобі
Rudolph Hess...
Але правда ніколи не згине, наш герой - Rudolph Hess!
Старовинна в’язниця Шпандау стала вічною тобі труною.
Син богів, нащадок Одина, в’язень миру ти в наших серцях!
Поруч з нами, завжди поруч з нами,
Rudolph Hess - допомога і сила в боях!
Помічник Адольфа Гітлера, ти пройшов свій шлях до кінця.
Відчинилась Брама Вальхалли, щоб прийняти дух борця!
Ми ніколи тебе не забудемо і не зрадимо пам’ять твою!
Час RaHoWa, прийде час RaHoWa
І ми закінчимо твою справу в бою!
Похожие новости.
Бодай Ся Когут Знудив
Бодай ся когут знудив, Що мене вранці збудив, - Малая нічка, мала, Я-м ще ся не виспала. Казала мені мати З хлопцями погуляти: "Погуляй собі, доню, Я ж тобі не бороню". А я собі гуляю, Як рибка по Дунаю, Я,
А Девочка Мальчика Ждет
Над крышею дома кудрявый дымок В саду зацветает цветок В небе спокойно парит самолет А девочка мальчика ждет Летает волан над ее головой Все заняты этой игрой Мимо красивый плывет теплоход А девочка мальчика ждет А девочка мальчика
Прощай
Далеко до тепла, Говорят, что весна пришла. Ветрена, как твой поцелуй, Остывший только, только. За окном, как тогда По весне талая вода. Если можешь, ты расскажи, "Не долго" - это сколько? Припев: Но посмотреть так трудно в глаза, И невозможно
Гадалка (дуєт с группой Штар)
Расскажи, гадалка Отчего душа в тоске, Ждёт ли где то радость, Мне ответ дай. На кофейной гуще, Картах или по руке Жизнь мою, как книгу прочитай. Там, в колодце неба Синего на дне Мерцают звёзды, Знают что-то, Но не скажут мне. Много
Алергія
Затуляю, лице рукою, Ховаюсь, від чого не знаю Повітря ковтаю, пірнаю У воду, пірнаю з головою. Набридло, існувати душею Я хочу, пожити тілом А мрії, навіщо я мрію Реальність набридла, кому яке діло Друзі зникають, втікають Втікають, від мене