17 Серпня
Ти летів з місією миру через море людських надій,
Ти летів з місією миру до зрадників з обличчям янголів.
Провидіння дало нам людину, що мала вказати шлях
Але сонце згасло в ту мить, коли боги відвернулись від нас!
Вони кажуть - це самогубство, але ми знаємо - ви вбили його!
Щоб сховати правду від людства, зберегти чорну владу свою.
То рана, що є і зараз і ніщо не вгамує біль
Текла кров на вражі руки, фарбуючи в свій колір наші мрії!
17 серпня
В такт б’ються наші серця!
17 серпня
Твоя Доля - то доля борця!
17 серпня
День пам’яті!
17 серпня
Ми салютуємо тобі
Rudolph Hess...
Але правда ніколи не згине, наш герой - Rudolph Hess!
Старовинна в’язниця Шпандау стала вічною тобі труною.
Син богів, нащадок Одина, в’язень миру ти в наших серцях!
Поруч з нами, завжди поруч з нами,
Rudolph Hess - допомога і сила в боях!
Помічник Адольфа Гітлера, ти пройшов свій шлях до кінця.
Відчинилась Брама Вальхалли, щоб прийняти дух борця!
Ми ніколи тебе не забудемо і не зрадимо пам’ять твою!
Час RaHoWa, прийде час RaHoWa
І ми закінчимо твою справу в бою!
Похожие новости.
Не Убий
Не убий, людино! Не убий нікого! Не убий жучка На своїй дорозі! Не убий нікого - Будь жаліслива. Але не убити - Чи це так можливо? Чи це так можливо? Не убий комарика, Що тебе кусає! Не убий мікроба, Що тебе вбиває! Колорадського
Музика
Сьогодні мінус – завтра плюс Кохання – як чарівна дівка Ми зачекалися весну Вже швидко Де була ніч і ми здибались І твої губи наче квіти Ласкали ніжно мої мрії Про тепле літо Лікують від душевних травм Дівки, горілка
Бабочка
(муз.В.Чайка, сл. Л.Рубальская) 1.У нас с тобой была недолгая любовь, Была любовь не долгая, но жаркая: Ты осыпал меня букетами цветов И милыми ненужными подарками. Учителем любви тебя я назвала, Была твоей студенткою прилежною. Но как-то ты
Ша
Это было очень давно, Может в детсве, может в кино, Улочкой за Москворецкой, улочкой за Москворецкой, Улочкой за Москворецкой стороны. До темна гуляет шпана, Тишина шпане не нужна. От рассвета до заката, по Ордынке до Арбата, По
Москвичка
1. Неровность вычурная крыш течет за горизонт. Семнадцатый квартал. Париж. Чуть вздрагивает зонт. И женщина французская, серьезна и мила, Спешит сквозь утро тусклое, должно быть проспала. И тем, кто встретится с ней улочкою узкою, Не