17 Серпня
Ти летів з місією миру через море людських надій,
Ти летів з місією миру до зрадників з обличчям янголів.
Провидіння дало нам людину, що мала вказати шлях
Але сонце згасло в ту мить, коли боги відвернулись від нас!
Вони кажуть - це самогубство, але ми знаємо - ви вбили його!
Щоб сховати правду від людства, зберегти чорну владу свою.
То рана, що є і зараз і ніщо не вгамує біль
Текла кров на вражі руки, фарбуючи в свій колір наші мрії!
17 серпня
В такт б’ються наші серця!
17 серпня
Твоя Доля - то доля борця!
17 серпня
День пам’яті!
17 серпня
Ми салютуємо тобі
Rudolph Hess...
Але правда ніколи не згине, наш герой - Rudolph Hess!
Старовинна в’язниця Шпандау стала вічною тобі труною.
Син богів, нащадок Одина, в’язень миру ти в наших серцях!
Поруч з нами, завжди поруч з нами,
Rudolph Hess - допомога і сила в боях!
Помічник Адольфа Гітлера, ти пройшов свій шлях до кінця.
Відчинилась Брама Вальхалли, щоб прийняти дух борця!
Ми ніколи тебе не забудемо і не зрадимо пам’ять твою!
Час RaHoWa, прийде час RaHoWa
І ми закінчимо твою справу в бою!
Похожие новости.
Underground
A lot of people ask me Where the fuck I've been at the last few years Shit I don't know But I do know - I'm back now. Here comes the rain
Схожа На Осінь (Major version)
Придбав на розі вчора вдень Тобі намисто Кольоровий шнурок А ображатися пусте - я не навмисно Приспів: Де ховалася досі Ти схожа на осінь Мене вплела в свої коси Ти жовто-гаряча І мабуть на вдачу Мене придбала на здачу. Тепер назавжди
Фенечка
Темнота, как вор, Ни о чем не спросит. Не пришла весной ты, А уж осень! Ты молчишь, гадаешь, Пальчики ломая, Обману тебя ли, молодая. Расскажи, нашепчи — буду слушать Всё забери, но не душу. О-о-о-ай-я, Феня-Фенечка, Пьяный хмель-лебеда в ночь
Давече В Трамвае (скит)
Ехала я вота давече в трамвае шестнадцатого маршрута И тут моолодой такой глядит на меня А я смотрю их там много, глазки у всех красненькие Все вяселые, смеються-улыбаються Я говорю: "Молодежь, а что ж
Аккордеонист
Муз: А.Иванов Сл. Д.Рубин Сколько лет перепутий, тревог и дождей, Сколько бед, передряг и бессонных ночей, Но как прежде сентябрь, и как прежде вдвоем, Мы по парку осеннему молча идем, Оставляем следы на дорожках