Неподумала

Ранкові істерики
Постійне повторення
Не бачу попереду
Ні краю, ні обрію
І ввечері зцілення
Ганебною втечею
Ми даром наділені
Навряд чи доречним

Я чую ти втомлений
Скажу не повіриш
Я керуюсь законами
Неписаних віршів
Ми могли б залишитися
Але не додумались
Не лірика пишеться
А я і не думала

Ти любиш вдавати, що не чуєш
Як я скидаю з себе
Слова течуть
Рятують від тебе
Я не вірю в загублені думки
Що знаходяться
Я вмію іти
Ще не навчилась приходити

Ти ж хочеш від мене правди
Знаєш її не буде
Просто я не змогла б сказати
Ми тільки люди
Тихо мовчи
Я буду плакати сумно
Я б хотіла лишитися
Але не подумала

Похожие новости.

Чуєш, мила, ну хіба ж так можна Говорить на політичні теми? Ліжко он стоїть таке порожнє, То ж давай до нього ми підемо. А коли ми вузликом зав’яжем Наші обидва спітнілі тіла, Ти згадай, що негри

Залазить п’яне сонце спати, Увечері чекає клуб. Ми з Васьом будем танцювати, І познімаєм мєсних... Ми сидимо вже дві години І тупо харкаєм в кусти. А тут упав я на ізмєну - Яку-би тєму нам найти? Приспів: Пашлі за

Вчора знов хтось загинув у шахті, Сьогодні дитину малу збив камаз, Завтра офіцер застрелить солдата, За те, що той не виконав наказ. Вчора військові запустили ракету. Вона, як не дивно, влучила в літак. Завтра на світі

Пламя жжет мне душу, поднимая над землей, И в небе сердце тает. И летит обратно зажигая блеском глаз. Ночь для нас Ярко светит факел нашей страсти, Мне гореть с тобою - это счастье, Но лишь ты

Словно небо растеряло по земле свои дожди И ушедших дней зачем-то стало жаль Ветер листьями чуть слышно прошептал мне: "подожди, Я верну тебе назад твою печаль" Неужели так бывает, чтобы всё вернулось вновь Нет, не