Неподумала

Ранкові істерики
Постійне повторення
Не бачу попереду
Ні краю, ні обрію
І ввечері зцілення
Ганебною втечею
Ми даром наділені
Навряд чи доречним

Я чую ти втомлений
Скажу не повіриш
Я керуюсь законами
Неписаних віршів
Ми могли б залишитися
Але не додумались
Не лірика пишеться
А я і не думала

Ти любиш вдавати, що не чуєш
Як я скидаю з себе
Слова течуть
Рятують від тебе
Я не вірю в загублені думки
Що знаходяться
Я вмію іти
Ще не навчилась приходити

Ти ж хочеш від мене правди
Знаєш її не буде
Просто я не змогла б сказати
Ми тільки люди
Тихо мовчи
Я буду плакати сумно
Я б хотіла лишитися
Але не подумала

Похожие новости.

(музика & слова Чура) присвячується пам'яті двох князів - батька Святослава та його сина Володимира Ой у полі у долині Білий кінь гуляє. Княже славний гніздо зміїне Топче-розоряє. Крові діточок маленьких Гадам не смоктати, Та дівчат наших молоденьких Вже

Не питай про мої сни знов і знов, Все відчуваю на собі... Хай наповниться серце Смаком любові. Приспів: Не йди, не спалюй мости, - Залишись, ти завжди будь зі мною. Я там, я там де любов твоя

І Субмарини думок несуть в пустелю душі, Де колись дарувала все одному мені. Повний вперед якщо ти забула, Повернути назад усе те що було. Не лікують хвилини під градусом легше, Жаль що я не останній і

На вільній Україні - невільні люди, З діда-прадіда вчені, бути рабами. Краще мовчати, за це нічого не буде, Краще тримати - правду за зубами. А правда, рветься на волю, Правда хоче жити, По "павлівках" та по

Та й схиливсі дуб на дуба, ліщина підперла, ліщина підперла, Заплакали сиротєта – рідна мамка вмерла, рідна мамка вмерла. Ой не плачте, сиротєта, й не впадайте в тугу, й не впадайте в