Неподумала

Ранкові істерики
Постійне повторення
Не бачу попереду
Ні краю, ні обрію
І ввечері зцілення
Ганебною втечею
Ми даром наділені
Навряд чи доречним

Я чую ти втомлений
Скажу не повіриш
Я керуюсь законами
Неписаних віршів
Ми могли б залишитися
Але не додумались
Не лірика пишеться
А я і не думала

Ти любиш вдавати, що не чуєш
Як я скидаю з себе
Слова течуть
Рятують від тебе
Я не вірю в загублені думки
Що знаходяться
Я вмію іти
Ще не навчилась приходити

Ти ж хочеш від мене правди
Знаєш її не буде
Просто я не змогла б сказати
Ми тільки люди
Тихо мовчи
Я буду плакати сумно
Я б хотіла лишитися
Але не подумала

Похожие новости.

Три-чотири, я вийшов із квартири, Починаю теревені, тари-бари, тири-пири. Іду по тротуару, гуляю по бульвару, Дивлюся на всі боки - підбираю собі пару. Усім посміхаюсь, не лаюсь, не кусаюсь - Привабливим та добрим бу-бу-бути намагаюсь. І

Бонжур, мадам. Вам пишет ваш поручик, Ваш бывший друг и баловень судьбы. Он в этот миг, мадам, целует ваши руки И тихо шепчет последнее "прости". Прости за боль, за ласку, за сомненья, За то, что

Варто чи ні Жити без тебе? Я б полетів З тобою в небо. Я повернув би час назад І сказав би так: Приспів: Я люблю тільки тебе, Богом дану мені. Моє серце палає У вогні, що ти дала мені, Богом дана

Ще один день пройшов, ще один крок до краю. Він пролетів, як птах, так все життя мине. Краплина в морі днів, так зірка загасає, Так дивний світ життя в моїх очах засне. Приспів: Зупинись на

Мои слова для тех, кто готовит мне кулак, Кто видит этот знак, пусть знают, Что я не буду стоять просто так! Я буду драться и стараться Убрать агрессию противника на «нет». Я вижу источник своих