Вчора

Догорають в саду, догорають в саду маргаритки,
Осінь казку несе, осінь казку несе на крилі.
Я так хочу тебе, я так хочу тебе знов любити,
Але пізно мені, але пізно мені в королі.
Двадцять років твоїх, двадцять років твоїх, як світанок,
Сорок років моїх, сорок років моїх — сад пісень.
Ти ще можеш кохати, ще можеш кохати безтямно,
Я ж ніколи не зможу забути вчорашній наш день.

Приспів:
Вчора, вчора, вчора — в небо любов пішла.
Вчора, вчора, вчора — ти ще моєю була.
Вчора, вчора, вчора - ми обнімались крильми,
Вчора, вчора, вчора — навік розлучалися ми.

Відцвіли вже мої, відцвіли вже мої маргаритки
У чужім королівськім, чужім королівськім саду.
Я повинен тебе, я повинен тебе розлюбити
Чи на щастя моє, чи на радість чужу, чи біду.
Я не буду тебе, я не буду тебе пам'ятати
Кращу пісню свою, кращу пісню свою із пісень
Тільки фото твоє, тільки фото твоє цілувати
Буду я кожен день, буду я кожен день, кожен день.

Приспів:

Похожие новости.

Друг от друга далеки мы, Хоть в городе одном живём, Мы с тобой давно знакомы, Встречаемся — не узнаём. Я один, и ты одна, Прошла любовь, но по ночам Приходят сны, стучатся в дом, И в этих

Там на горі Зимний вітер віє Там на Василь пщениченьку сіє гея-гой Уж посіяв Проходит до краю Вышло дівча з дзеленого гаю гея-гой Ой Василю Василю гултаю Вибер мене з дзеленого гаю гея-гой Мав бым я тя З того гаю

Не удается вырваться на волю, Моей душе, томящейся внутри. Полета хочет или сердца боли Подняться в высь и радость обрести. Я ей кричу давно, но нет ответа, Я в дверь закрытую опять стучу Укрыть ее от

Ллється пісня буревісна по Лемківщині кругом Гей-гей, ллється пісня - то повстанці йдуть шляхом. Гордо й сміло, вправо й вліво, мазепинки з тризубом. Гей-гей, гордо й сміло - то повстанці йдуть шляхом. Серце в’яне

Не романтики, не стихи И даже грёбанные клоуны Не интересуют меня, Хочу я только посмотреть в твои Маленькие бешеные глаза, Которые в тот момент Полные тоски, Которые в тот момент Полные тоски. Какая ты была бы дура, Если бы не