Вчора

Догорають в саду, догорають в саду маргаритки,
Осінь казку несе, осінь казку несе на крилі.
Я так хочу тебе, я так хочу тебе знов любити,
Але пізно мені, але пізно мені в королі.
Двадцять років твоїх, двадцять років твоїх, як світанок,
Сорок років моїх, сорок років моїх — сад пісень.
Ти ще можеш кохати, ще можеш кохати безтямно,
Я ж ніколи не зможу забути вчорашній наш день.

Приспів:
Вчора, вчора, вчора — в небо любов пішла.
Вчора, вчора, вчора — ти ще моєю була.
Вчора, вчора, вчора - ми обнімались крильми,
Вчора, вчора, вчора — навік розлучалися ми.

Відцвіли вже мої, відцвіли вже мої маргаритки
У чужім королівськім, чужім королівськім саду.
Я повинен тебе, я повинен тебе розлюбити
Чи на щастя моє, чи на радість чужу, чи біду.
Я не буду тебе, я не буду тебе пам'ятати
Кращу пісню свою, кращу пісню свою із пісень
Тільки фото твоє, тільки фото твоє цілувати
Буду я кожен день, буду я кожен день, кожен день.

Приспів:

Похожие новости.

Коли починається дощ, Ти чекаєш приходу сонця. Ти малюєш собі Весну І читаєш ім’я в похоронці. І не хочеться бачити тих, Хто сміється і мліє від щастя, Тих до кого прийшла весна, А тобі так і хочеться

Спустилась на льдину полярная ночь, И ветер, настойчиво в мачтах звеня, У двери стучится, как будто не прочь Погреться у огня. В палатке тепло нелегко удержать, Брезентовый пол покрывается льдом, Но кто в ней не пожил,

Курчавый Изя по прозванию Брунет, Побочный сын портного дяди Бори, Таких в природе больше не было и нет, На зуб клянусь, век не видать мне воли! Любитель женщин и знаток

Приспів: ILLARIA! Рано-рано небо розквітло, Я несу тобі його світло, Роси чисті, трави шовкові, Серце, повне свіжої крові Золотокоса, срібноголоса, Йду до тебе вільна і боса. З вітром в полі, крилами долі Я лечу на схід за весною Приспів За горами,

Пожары над страной все выше, жарче, веселей, Их отблески плясали - два притопа, три прихлопа, Но вот Судьба и Время пересели на коней, А там - в галоп, под пули в лоб,- И мир