Вчора

Догорають в саду, догорають в саду маргаритки,
Осінь казку несе, осінь казку несе на крилі.
Я так хочу тебе, я так хочу тебе знов любити,
Але пізно мені, але пізно мені в королі.
Двадцять років твоїх, двадцять років твоїх, як світанок,
Сорок років моїх, сорок років моїх — сад пісень.
Ти ще можеш кохати, ще можеш кохати безтямно,
Я ж ніколи не зможу забути вчорашній наш день.

Приспів:
Вчора, вчора, вчора — в небо любов пішла.
Вчора, вчора, вчора — ти ще моєю була.
Вчора, вчора, вчора - ми обнімались крильми,
Вчора, вчора, вчора — навік розлучалися ми.

Відцвіли вже мої, відцвіли вже мої маргаритки
У чужім королівськім, чужім королівськім саду.
Я повинен тебе, я повинен тебе розлюбити
Чи на щастя моє, чи на радість чужу, чи біду.
Я не буду тебе, я не буду тебе пам'ятати
Кращу пісню свою, кращу пісню свою із пісень
Тільки фото твоє, тільки фото твоє цілувати
Буду я кожен день, буду я кожен день, кожен день.

Приспів:

Похожие новости.

На щеках росинок капель Вновь тебе напомнят апрель То, что не забыла гроза Как горька на вкус слеза Загорелась в небе луна За двоих молчит тишина И туман покрыл пеленой Дни когда он был с тобой Лунные встречи,

I dip my toe in the water Before I know it I’m in over my head I try to warm myself by the fire But I end upgetting burned instead I’ve sold my soul

А, тільки не плач одна. Зручно та Звично нам Засвідчена дивина. Штучно та Смішно ми Стали колишніми. Приспів: Плачеш, плачеш Та знову бачиш Той сон, де ти сама. Зима, зима, зима. Сон, де ти сама. Зима, зима, зима. А, тільки не плач одна. Ця планета

Незабаром все мине, не все погано, як здавалося, Але турбує мене зараз одне, що я злюся. Знищені гнівом усі нервові клітини, Ну як може жити так нормальна людина. Я хочу знати своє місце серед

(С.Овчинников/С.Овчинникова) 1. Загорелся и погас за моим окном рассвет. Был со мной еще вчера, а сегодня больше нет... И не верю в этот сон, нужно лишь открыть глаза, Рвется птицей к небу стон, как