Непотрібен Тоб

Даремно стільки часу пройшло від того дня
Завдячуй це минулому, якого вже нема.
Незібрана деталь і крок повис у самоті
Депресію ламаєш, блукаючи вночі.

Можливо - я був хороший, тобі на це начхати
Поранила ти душу, тебе тепер не хочу знати.
Плавила крижину, що гріла серце у мені
Зламала мій світ, я непотрібен тобі.

Приспів:
Відчуй цей смак, смак любові та страждання
Ти зламала мій світ, зламала всі бажання.
Крізь далекий шлях, хай побачиш і знайдеш
Того, хто так потрібен тобі, а мене не повернеш.

Страх переповняє кров, пробач ти у тому винна
Ти захотіла гратись, повір я є теж людина.
Ти втратила цей світ, іди поплач в куті
Сама домоглась вогню, на мому мості.

Тепер, ти побачиш світло. Ти будеш плакати дощем
То зрозумієш тихо, що хтось давав своє плече.
Хтось - писав так ніжно, ти посміхалася у сні
Пробач мені кохана, я непотрібен тобі.

Похожие новости.

Я Войду…

Отпечатав на загаре стыдливость Падает последняя одежда Мы одни и впервые крадутся прикосновения Нащупывая ток, ток Я войду в тебя и вулканы вновь проснуться И от струй дождей всё вернется к нам двоим в эту июльскую

Сни

Приспів: (2) Що наснилось мені, те пропало. Що знайшлось, те згубилось, нестало. Тіні сплять на стіні та й лишилось мені, Як знамення, це місячне гало. Сиділи думки на моїм підвіконні, Тихий степом летіли коні, Співали двері, сміялись

Латіна

День не хоче минати. Це повторюється знов і знов. Дуже хочеться щось почати, але не любов. Ти питаєш мене: "Чи варто?" Відповім: "Не варто, варто, чи не варто? варто, варто, НІ!" Ти питаєш мене, ти

Сад Осінніх Яблунь

Забриніло сонце, яблуко на схилі У моєї мами в татовім саду І малі деревця і дерева стиглі Міряють цю плаху, вишивку руду. А вона їм листя обгорнула лоєм, А вона їм грона переповила. Засвітила вранішні левкої, Під

Прочерк

Всі розмови ці краще б їх не чуть Спогади дурні краще б їх забуть Не дивіться ви більш в лице лице мені Всі ваші слова вони всі пусті Приспів: Я не зверну з дороги І витерти