Непотрібен Тоб
Даремно стільки часу пройшло від того дня
Завдячуй це минулому, якого вже нема.
Незібрана деталь і крок повис у самоті
Депресію ламаєш, блукаючи вночі.
Можливо - я був хороший, тобі на це начхати
Поранила ти душу, тебе тепер не хочу знати.
Плавила крижину, що гріла серце у мені
Зламала мій світ, я непотрібен тобі.
Приспів:
Відчуй цей смак, смак любові та страждання
Ти зламала мій світ, зламала всі бажання.
Крізь далекий шлях, хай побачиш і знайдеш
Того, хто так потрібен тобі, а мене не повернеш.
Страх переповняє кров, пробач ти у тому винна
Ти захотіла гратись, повір я є теж людина.
Ти втратила цей світ, іди поплач в куті
Сама домоглась вогню, на мому мості.
Тепер, ти побачиш світло. Ти будеш плакати дощем
То зрозумієш тихо, що хтось давав своє плече.
Хтось - писав так ніжно, ти посміхалася у сні
Пробач мені кохана, я непотрібен тобі.
Похожие новости.
Ніжність
По той бік пристрасті народжується ніж. Лахмітник Місьо о четвертій ранку Зарізав панну Касю, лесбіянку (як він гадав, а втім, йому видніш). Він пописав їй черево й горлянку, Аж весь шалів, аж весь упав у
Ветер
Отпускаю ветер под честное слово, Отвести беду стороной. Облететь дождем, не разрушив основы, Опоясать радугой зной. Выпустить в зарю созвездий блики, Перепутать времени ход. Отогреть дыханьем лесной земляники В зиму занесенный народ. Грозен, да светел, Шорохи лови, Преврати в
Не Уходи
Ночь, проважают поезда, Уходящие с перона города. Забудь, не оставляй и не проси, И вокзал за это прости. Ветер, та бездонная листва, Эти рельсы в ниоткуда в никуда. Покурим, обними и уходи, А на память привокзальные огни. Погоди,
1000 лет
первый день ноября замерзают
Bella Come Non Sei Mai
Lui tra mezz'ora arriver? Tu sei gi? pronta da un'ora Bella come non sei mai Lui ha gi? un'altra e tu lo sai Lui ti ha detto che vuole lasciarla Ma che poi non lo