Матер

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна,
Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона.
Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське,
Готова завжди до страждання, до болю, до горя і втрат.
Вона б віддала останнє, терпіла б сама стократ,
Щоб лихо мене минало, щоб доля мене ласкала,
Але у безсонні ночі як ноги і руки гудуть.
Гнітять її сни пророчі про тернем укриту путь,
Що я не така як люди, що щастя мені не буде.
Навколішки в тихій молитві як стредниця і як свята
Благає мене захистити і небо мені приверта.
А потім свої турботи, втоми в вічній роботі,
Розгойдані темні хвилі лягають в самотні сни.
І носять уламки милі, то образ її на них,
Чи тільки страждання безкрає,
Я знаю, любов не вмирає!..

Похожие новости.

Home, it's not brick or stone Or comfort in the firelight, Not in that sense anyway. Dreams, if only I had known But these things always seem So much clearer at a distance. I'm walking out

Кто говорит мене что я читаю круто Кто то говорит тебе что 1 kla$ ублюдок Кто-то где-то говорит что я татар и чурка Парень я тебе скажу, что твоя мама шлюха Не давай мне

Что там вдали? Вся моя жизнь, ты читаешь ее между строк. Погоди, погоди нажимать запотевший курок! Не грусти обо мне и не думай, дорогая до боли земля. Я устал не найдя своей пули,

Боль рождается где-то там, Во внутренностях живота Как будто кто-то железным прутом Там дико вращает… Боль, острее чем красота Наглее чем моя нагота Она такая же как и я. Мы никого не прощаем никого Мы никого не прощаем Я

На високій скелі, на краєчку, У своїм уродовім гніздечку Вчила соколиха соколят, Жовторотих красенів-малят. Час летить, міцніють ваші крила І затримать вас мені не сила, А прийде пора прощатись нам, Лиш одну пораду я вам дам. Приспів: Народжений літати