Матер

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна,
Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона.
Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське,
Готова завжди до страждання, до болю, до горя і втрат.
Вона б віддала останнє, терпіла б сама стократ,
Щоб лихо мене минало, щоб доля мене ласкала,
Але у безсонні ночі як ноги і руки гудуть.
Гнітять її сни пророчі про тернем укриту путь,
Що я не така як люди, що щастя мені не буде.
Навколішки в тихій молитві як стредниця і як свята
Благає мене захистити і небо мені приверта.
А потім свої турботи, втоми в вічній роботі,
Розгойдані темні хвилі лягають в самотні сни.
І носять уламки милі, то образ її на них,
Чи тільки страждання безкрає,
Я знаю, любов не вмирає!..

Похожие новости.

(Thunder) (x10) I was Caught In the middle of a railroad track (Thunder) I looked round And I knew there was no turning back (Thunder) My mind raced And I thought what could I do (Thunder) And

Я Ваші погляди, як болячку, Де ще на віях здригаються сльози над нескінченним конспектом осені. Це я! Я просто плачу по обидві сторони Сонця та Місяця... Тим часом, Коли біжить Вечірник, нахилившись і трохи,

Voices...... Voices...... Faces... Places...... They're here again, They're here again

Verse 1: She like it dark when I get on her She want them lights off when I take her She said she like the secrecy But she just afraid of that thing on

Ніч, тьма теменна, Поклич, мати, мене, Поклич, В мене безліч імен та облич. Річ розпливається. Річкою зайвих речей Струменіє з очей Навсібіч Ніч. І безсоння. Закінчено сонячні Ввічливі світло і світ. Ми віч-на-віч. Не спимо, не співаємо, Не пишемо. Запозичена нам Ніч одна. Ніч одна І наша,