Матер

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна,
Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона.
Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське,
Готова завжди до страждання, до болю, до горя і втрат.
Вона б віддала останнє, терпіла б сама стократ,
Щоб лихо мене минало, щоб доля мене ласкала,
Але у безсонні ночі як ноги і руки гудуть.
Гнітять її сни пророчі про тернем укриту путь,
Що я не така як люди, що щастя мені не буде.
Навколішки в тихій молитві як стредниця і як свята
Благає мене захистити і небо мені приверта.
А потім свої турботи, втоми в вічній роботі,
Розгойдані темні хвилі лягають в самотні сни.
І носять уламки милі, то образ її на них,
Чи тільки страждання безкрає,
Я знаю, любов не вмирає!..

Похожие новости.

Parecia que era f?cil Vivir la vida juntos Pero todo muy despacio Que fue pareciendo absurdo Tal vez hoy somos diferentes Y el tiempo ha seguido de frente Pero ese sue?o de ayer sigue en mi Yo

on the last day the sun begins to rise to paint a path across the mornin' sky oh, i will still love you and when the wind breathes it's final breath and ev'ry drop

Голос Твій - Срібний, тоненький, Далекий, забутий, Зв’язує, схрещує, змішує, будить. Плаче так болісно - Ніким не поміченим, словом в минуле Здавленим криком. Носиться, скиглить, себе не знаходить. Знає лише. Що немає повернень... Волосся Тобі спадає на очі, вітер

Жив на світі хлопчик, добрий і вродливий, у маленькім домі з сонечком в вікні. Сонечко світило, а дитя раділо, в житті не знало горя і біди. Мати рано встане, сина нагодує, візьме на руки: бач безцінний скарб. А дитя сміється, мов струмочок ллється, цілує

Я бегу куда не знаю Я лечу куда не вижу Белый снег вокруг летает Всё вокруг меня сверкает Я хочу всего а также Я хочу летать однажды Птицей в облака врываться Как же тяжело дождаться Чтобы ночь ушла