Матер

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна,
Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона.
Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське,
Готова завжди до страждання, до болю, до горя і втрат.
Вона б віддала останнє, терпіла б сама стократ,
Щоб лихо мене минало, щоб доля мене ласкала,
Але у безсонні ночі як ноги і руки гудуть.
Гнітять її сни пророчі про тернем укриту путь,
Що я не така як люди, що щастя мені не буде.
Навколішки в тихій молитві як стредниця і як свята
Благає мене захистити і небо мені приверта.
А потім свої турботи, втоми в вічній роботі,
Розгойдані темні хвилі лягають в самотні сни.
І носять уламки милі, то образ її на них,
Чи тільки страждання безкрає,
Я знаю, любов не вмирає!..

Похожие новости.

Вибач Як зможеш колись, то вибач Так легко зламати крила Мене ніби шось накрило А ти, як літак розбилась На тисячі сліз розлилась Залишилось тільки тіло Бо жити так надоїло Вибач... Приспів: Вибач на кухні розбите вікно Вибач години, довші за

Почему молчишь, ты что меня не слышишь, Мне не говоришь, что без меня не дышишь, Я устала ждать, пока короткие гудки заменят грустные слова, Может ты поймешь, что совершил ошибку, Снова на лице увижу

No wonder I'm scared To look in your eyes You've turned me away So many times You can take it away At any given moment It's hard to believe While you're in this disguise So would you hold

Люди, не проходите мимо, Под ноги не смотрите, не говорите тихо Люди не глотайте слоги, Ловите мысли, не натирайте слухи Не падайте ноги Лица в масках Под чужое платье не подбирайте краски Как в сказке Будет у вас

Кожна хвилина у руках Мала би бути нам важна Даремно - ми кидаєм її у пропасть Скоро все стане минуле І все, що за нами зостане: Питання - чи дали все ми від себе? Бо скоро