Матер

Далека, самотня й далека, у цілому світі одна,
Дні й ночі, у студінь і спеку до мене летить вона.
Рідна, як пісня з колиски, тиха, як свято волинське,
Готова завжди до страждання, до болю, до горя і втрат.
Вона б віддала останнє, терпіла б сама стократ,
Щоб лихо мене минало, щоб доля мене ласкала,
Але у безсонні ночі як ноги і руки гудуть.
Гнітять її сни пророчі про тернем укриту путь,
Що я не така як люди, що щастя мені не буде.
Навколішки в тихій молитві як стредниця і як свята
Благає мене захистити і небо мені приверта.
А потім свої турботи, втоми в вічній роботі,
Розгойдані темні хвилі лягають в самотні сни.
І носять уламки милі, то образ її на них,
Чи тільки страждання безкрає,
Я знаю, любов не вмирає!..

Похожие новости.

Навряд чи всі слова цього світу Здатні передати почуття, Що в мені ховаються. Часом мені здається, Що ми з тобою – маленькі діти, А хтось дорослий і сильний З нами, маленькими, грається. Я так боюся лишатися З самим

Ніч накрила сонне місто Зірки сиплються намистом Ти співаєш чи мовчиш, може мрієш та летиш Розкриває ніч нам очі В неї ти береш що хочеш Хочеш п"єш хочеш спиш Хочеш мрієш та летиш Зорі вкрили нічне небо У ночі є

I’m the prettiest boy that you will ever see Life keeps bringing me down And I’m trying living above my means, Life keeps bringing me down. Yeah, life keeps bringing me down Blues keep coming

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Когда-нибудь время свой бег вдруг замедлит, И ты обернешься назад. И вдруг заметишь как под ногами, Желтые листья шуршат. Печальный ковер, не сложившихся судеб Парит и парит над

Коли ти зі мною В твоїх тону очах Ти майже, як янгол Торкаюсь та й плачу Ти наче пір’їнка В казковому світі Я б став особливим Надзвичайним, як ти... Приспів: Та я ж урод... Звичайна потвора Якого біса я тут? Моє місце