На Вокзал

На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.

Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.

На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.

Похожие новости.

За межі майбутнього спливають роки, як крізь пальці пісок. Скажи чи ще віриш в забуте, що воно передасться і зробить поганий крок. Забудь про це, тут зовсім не те. Тут час триває

I paid all my dues And she wanted to know That I’d never leave her Now I’m ready to go And strange as it seems She’s endless to me She’s just like paperwork But harder to read Patience,

Муз: В.Богатырёв Сл. В.Богатырёв За любовь и доброту благодарности не жду, Только свет в твоём окне так дорог мне. А в душе огнь горит, пусть Господь тебя хранит, Ведь для сердца моего ты

Я, как воск, таю в пламени Суеты бесконечной, Инквизиция времени безупречна. Очарованный вечностью, Пленник замкнутой сферы. В смерть любви неизбежную Я не верю, я не верю. ПРИПЕВ: Снежная грусть неземная Мысли как дым пеленает. Сказочный край, дивный берег. Светлая ложь.

Настя Каменских, сеньор Потап… Ты красиво улыбалась, выходила из Лимо, Каждый вечер тусовалась в дорогущем казино, Удалось пройти охрану в этот вечер наконец, Я увидел шубу на тебе, это был песец, Все твои 32 зуба