На Вокзал

На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.

Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.

На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.

Похожие новости.

( муз.И.Крюков, сл.Л.Небылова ) 1.На пороге дней прощальных Незваная слеза. Смотрят из тишины зеркальной Осени глаза. Клёны в золото одеты – Вот и вышел счастья срок. Жаль счастливых строк неспетых, Время грустных строк… Припев: И только на бульварах снов Всё повторится

На-до-е-ло, ручки опускаются, Надоело, глаза не подымаются, Надоело со стенами беседовать, Надоело по узким тропкам следовать. Пусть все будет так, как было раньше: Эх, гулянья народные, по поводу и без повода, Счастье ветром унесенное не возвернется

Вот опять я с вами в ресторане, Голос мой немножечко хмельной. Мне в угарном пьяном балагане Легче петь, чтоб не дружить с тоской. ПРИПЕВ: Эх ты, жизнь, летишь и мчишься, не жалея седока! Эх ты,

Як закохаєшся Від себе ти не сховаєшся Немає значення чи віриш ти у це Буденна містика З’явилась флористика І ти все згадуєш її лице І ти вже десь про це читав І на картинах відзначав І на концертах

Originaire d'une terre foutanguaise, O? personne fouille ton corp. L? o? les coups t'encaisses, Malgr?s c?, eux t'en foutes encore. Depuis tout ptit j'r?ve de passer sur grand ?cran, J'ai pri une grosse claque quand