На Вокзал

На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.

Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.

На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.

Похожие новости.

Я тихенько у день ніч пускаю, Але дивні думки я не шукаю І неначе сон мій дивний шось втрачає І уже я тебе не помічаю, не помічаю... І на чорних шляхах, які в пустелі, Намагаюся

Ти так закохано дивишся в очі мої, Що серце палає і б'ється, і рветься з грудей. Я не повірю, що ти не кохаєш, прости. Бо очі - то дзеркало серця й душі у

дом на окраине вещего сна здесь почтальоном ветер время сверяет в полночь луна с боем далеких часов дом моей грусти, сладости лунной не для кого то, что открыто далью пролетов ляжет на спины дом на окраине

I Мі-мі-мі, ля-ля-ля. Є, камон Вимикайте караоке, передайте мікрофон Сусіди проти, вони прийшли додому Але ще година у нас є по закону По-любому гучність дайте повну Напевно, хтось щось хотів запитати А що ви хотіли усім цим

все пораздарил порастерял попереписывал до дыр затер прошлой ночью сильно перепел пере орал хотел до крикнуть да только нос утер было время кости переламывал прихрамывал и зажило на перед не думал не загадывал а только три нуля и