На Вокзал

На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.

Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.

На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.

Похожие новости.

Слезы павши, забирают нас Белым пледом укрывая Тихо зовет остаться в его плену Белый дым, белый дым, белый дым, белый дым Наши руки разрывать он Я слепая, да! я казнен Тихо зовет остаться в его плену Белый

- Dis, johnny, qu?est-ce que tu danses? C?est dr?lement chouette, ?a! Comment ?a s?appelle? - C?est le Mashed potatoes En Am?rique tous les jeunes le dansent - ?a ressemble un peu au Charleston! - Oui, un

I was wrong baby, yeah but I can’t let you go Verse 1 If I could find the words you wanted to hear I would be talking to you loud and clear And if

годі сонце зникає я вірю ти бачиш в пітьмі скоро на твоїх долонях зникнуть всі лінії болю тиша майже беззвучна лиш поштовх думок у скронях годі земля розтуляє рани тіні виходять із них годі сонце зникає я вірю ти бачиш в пітьмі годі земля розтуляє

Kiedy po?rodku dnia autobus w kurzu znik? Ju? wiedzia?a ?e to niedobry pomys? by? Nikt nie czeka? bo nikt nie wiedzia? o tym ?e Ruszy?a jak statek w powrotny rejs On i ona jak