На Вокзал
На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.
Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.
На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.
Похожие новости.
Where To Now
Ok there comes a time when you gotta be like You know I've come this far on my own Done a lot for myself Where to now Ya know But I just tell myself
Ой, Нема Того
Розбуди мене тихою піснею, Поцілуй вустами гарячими. А то сльози мої стали прісними, Та зіниці стали незрячими. Моє сонце сховалось за хмарами, Моє небо фарбується мрякою. Серце б’ється глухими ударами, Наче хтось по землі – гіллякою. Ми колись
Miss Me
For all the times, another sacrifice, When we make for keep this relationship together! You just do me that! I know you for those walk Love is still in our heart I know you'll gonna
Свеча
В моем окне горит свеча Такая яркая она Сейчас уйдешь ты и во след Мне снова бросишь слово «Нет». А где-то там за далью дней Я вновь пойду опять за
Весна
Підборіддям розбитим Весна закривавила сніг Прорізані щанцями Міста запалені шлунки Зустрічні обличчя Становлять гниле бездоріжжя Де марно шукати Приреченим порятунку З пробуджених звалищ Розхлюпуючи рідке небо Вгодовані комахи Рушають в нервовий прстір Жовте тіло доби Колять зламані ребра За якими в пітьмі жевріє Гнійник злості Розтрощені
