На Вокзал

На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.

Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.

На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.

Похожие новости.

Жовте сонце яскраво нам світить над містом, Я тобі подарую сріблясте намисто, Я блукаю там, де люди, я шукаю де сісти, Я не розмовляю з тобою навмисно. Тихий вітер ледь торкає зелені крони, На даху

Бьянка Я тебе не нравлюсь, точно поняла А я так влюбилась, плохи все дела Сколько на подушку дней я плакала Где моя подружка - успокой меня У него глаза, что я сойду с ума Я куплю

Мы плывем по реке И луна вдалеке, Как печальное чье-то лицо. Мы плывем по реке, И блестит на руке Изумрудною каплей кольцо. Я целую, целую, целую любя, И порочен, и чист поцелуй. И уж если я этим кого-то

Автор слов: Андрей Данилко, Аркадий Гарцман Композитор: Андрей Данилко Припев 4 раза Контролёр кышь, кышь отсюда кышь Контролёр кышь, контролёр уйди Контролёр, контролёр - лучше уходи лучше уходи, пожалеешь сам. Я тебя не виню, ты

Накривши плечі згорблені кожухом неба синім, колишеться шофер у сонній лімузині. Мужчини в сірих пальтах тонуть в синяві провулка, тінь замазує панни, мов образи затерті. У склянці золотавий чай. Так хочеться опертись об край вікна