На Вокзал

На вокзалі у природи зорі сходять і виходять,
Зустрічати й проводжати без любові не приходять.
А суниці на пероні пахнуть літом і дощами,
Мама - тістом, діти - щастям і безсонними ночами.

Вартовий в нічному небі вічним оком наглядає,
Розклад руху на вокзалі він зірками сповіщає.
В тім природа родить вроду, врода нам дарує радість,
І в суглобах на погоду осінь нам приносить старість.

На вокзалі у природи сонце сходить і заходить,
Зустрічати й проводжати менше друзів все приходить.
І суниці на долонях пахнуть небом і дощами,
Свято - тістом, осінь - в небі журавлиними ключами.

Похожие новости.

Я заглядывал в запретные зоны Заплывал я за буйки многократно Я проигрывал и был чемпионом И потому мне все понятно Каждый день я пробегаю по кругу По изведанной до боли дороге И звоню одной и той

Where the young men's brave new visions threaten old men's selfish dreams And they try to crush the spirit with their money and machines And they call it communism because they don't

Скільки можна сліз і крові Віддавати твоєму життю Але ти й не дивишся на мене Скільки можна розмовляти з болем Не цікаво, але я це роблю Але ти навіть не дивишся на мене Приспів: Я не знаю

Муз: О.Молчанов Сл. А.Славоросов Поздний вечер в парке городском, Спят все улицы соседние. На вечерний мы аттракцион Посетители последние. Ночь прозрачна словно акварель, Снова загляну в твои глаза Два билетика на карусель, Нам откроют путь на небеса. Ах,

Мы закрыли глаза, чтоб не знать, как нам плохо, И с тех пор все равно - где здесь ночи, где дни; Партизанским костром догорает эпоха, А в парикмахерских - вальс,