Діброва Кохання
Ця зустрiч не перша, але й не остання:
Ми йдем по стежинi в дiброву кохання.
Нас кличуть розквiтлi суцвiття бузковi,
Й краса тополина, i поклик любовi.
Приспів:
Краса тополина, лiловiсть бузкова.
I поклик, i поклик святої любовi.
Йдемо до дiброви, де нас тiльки двоє,
Обоє веселi, щасливi обоє.
Ми знову зустрiлись на тiй же стежинi
I слухали трелi веселi пташинi.
Я йшов за тобою, стояв бiля тебе,
Дивився у вiчi блакитнi, як небо.
Приспів
Давно вiдцвiли вже суцвiття бузковi,
Та ми не забули дiброву любовi.
Йдемо до дiброви стежиною дива:
Я - гордий тобою. Ти - мною щаслива.
Приспів
Похожие новости.
Остаюсь Собой
Если поставить на весы твои глупости А на другую чашу лишь сухое "прости" То вряд ли перевесит это второе первое Тебе предан и тобою тоже предан И снова ветром унесенные куда то вдаль Мысли о
Всі В Пошуках
Ходимо за примарами, Схвильовані їх чарами. Згадуємо про небо, У відчаю від себе. Приспів: Всі в пошуках всебічної важливості, Розгублені від власної мінливості. І вперед ми нахиляємось, А крок зробити все ж вагаємось, Просимо щось в неба, Не маючи потреби. Приспів
Українське Літо
Як вони кличуть нас Індіанська весна українське літо Як тягнуть за кінчики пальців Впускають у душу тенета І ти безневинне дитя осені У танці в окресленому не тобою колі Дивись в передчутті грози Невпевнено на темний коридор Дар
Смертельный Номер
Делаю шаг в слепую бездну Нервной струной дрожит канат К отступлению путь отрезан И цель ясна. Мне обещали девять жизней Чтобы прожить их как одну Риск оправдан, когда твой ближний Идёт к одну. Весь манеж как на ладони,
Скоро Боль Пройдет
Муз: В.Богатырёв Сл. С.Мудров Скоро боль пройдёт, между мной и тобой лёд. Лишь растают над твоим фужером свечи В наш с тобой последний вечер. Скоро ты уйдёшь, за окном льёт осенний дождь. И
