Рідна Хата

Десь на тому далекому березі,
Де батьківська хатина стоїть,
Залишились мої білі березні,
За якими так серце болить.
І не можу ніяк зрозуміти я,
Хоч у зрілому літі стою:
Чом журюсь за низенькою хатою,
Коли маю високу свою?

Приспів:
Біла хата, рідна хата.
Під вікном бузок і м’ята.
Зажурилася, старенька,
Біля річки Боковеньки.
Біла хата, рідна хата
Пахне хлібом, диха святом -
Наче писанка квітує
На барвистім рушнику!

Ой, як хочеться в сіні пахучому
Позбирати розгублені сни!
Ой як хочеться знов перемучитись
У обіймах п’янкої весни!
Тільки знаю: літа не вертаються -
З ластівками за обрій летять.
Рідна хата ж нам сонечком світиться
Все життя, все ж бо наше життя.

Похожие новости.

Сяду утром на рассвете в сонное такси Через небо, через ветер, вдаль меня неси О таком я, так давно хочу забыть И о таком, что нельзя изменить За годами года, за неделями И летят города

Сердце хочешь - сорви его с ветки, Колыбелью его обними. В незакрытые белые двери Наблюдаю я белые дни По стеклу под одеждою ветра Босиком пробежим до конца. На изнанке над розою света Зарастаю тобой без лица. Отлетай от

І час минає, час біжить, І, кому треба, не стоїть. Та дуже довга ця доба, Та, що зоветься "без кінця". Вони не бачили майбутнє. Безсмертя було в них могутнім. Не зрозуміли вони вчасно - Вогник цей вже

Тебя волнует твоя жизнь... И меня твоя И если будешь ты счастливой, счастлив буду я Ты же одна такая в мире тебе нету равных Я в твоей жизни в массовке, ты в моей

Коли я спав ти народилась Я цілу ніч лежав в хліві, бачив сни Як стук копит, так серце билось Я не вкурив шо то сигнал біди Приспів: У промінні день муркоче Десь біжить ріка Кожен в світі