Рідна Хата

Десь на тому далекому березі,
Де батьківська хатина стоїть,
Залишились мої білі березні,
За якими так серце болить.
І не можу ніяк зрозуміти я,
Хоч у зрілому літі стою:
Чом журюсь за низенькою хатою,
Коли маю високу свою?

Приспів:
Біла хата, рідна хата.
Під вікном бузок і м’ята.
Зажурилася, старенька,
Біля річки Боковеньки.
Біла хата, рідна хата
Пахне хлібом, диха святом -
Наче писанка квітує
На барвистім рушнику!

Ой, як хочеться в сіні пахучому
Позбирати розгублені сни!
Ой як хочеться знов перемучитись
У обіймах п’янкої весни!
Тільки знаю: літа не вертаються -
З ластівками за обрій летять.
Рідна хата ж нам сонечком світиться
Все життя, все ж бо наше життя.

Похожие новости.

Precious words drift away from their meaning And the sun melts the chill from our lives Helping us all to remember what we came here for This is love, this is la la

Я знаю всі твої думки, Лиш тільки я твоє тепло. Твоя любов і навпаки - Я те, що душу опекло. Я дякую тобі за те, Що ти навчив писати Зірками по небу. Я дякую тобі за те, Що

Вдар колесом об рейки, струни заспівають, затанцюють сонця промені дзвінкі на немитих шибах. Знав, або може не знав, що губив що шукав, в піднебесся поринав крізь немиті шиби. Кожен з нас хоч раз хотів спинити час. Дощ батогом дороги крає, вибиває, намиває візерунками життя на немитих шибах. Жаль, або може не жаль, настає вже час прощань задихані в

Тихо, как в раю. Звезды над местечком высоки и ярки, Я себе пою, я себе крою. Опустилась ночь, Отдохните, дети, день был очень жаркий. За стежком стежок, грошик стал тяжел, Ой, вей. ПРИПЕВ: Было время, были силы, Да

The vacuum created by the arrival of freedom And the possibilities it seems to offer It's got nothing to do with you, if one can grasp it It's got nothing to do with