Рідна Хата

Десь на тому далекому березі,
Де батьківська хатина стоїть,
Залишились мої білі березні,
За якими так серце болить.
І не можу ніяк зрозуміти я,
Хоч у зрілому літі стою:
Чом журюсь за низенькою хатою,
Коли маю високу свою?

Приспів:
Біла хата, рідна хата.
Під вікном бузок і м’ята.
Зажурилася, старенька,
Біля річки Боковеньки.
Біла хата, рідна хата
Пахне хлібом, диха святом -
Наче писанка квітує
На барвистім рушнику!

Ой, як хочеться в сіні пахучому
Позбирати розгублені сни!
Ой як хочеться знов перемучитись
У обіймах п’янкої весни!
Тільки знаю: літа не вертаються -
З ластівками за обрій летять.
Рідна хата ж нам сонечком світиться
Все життя, все ж бо наше життя.

Похожие новости.

Где-то рядом ты. Где-то рядом, но тебя не вижу. Подойди ко мне - Я ведь не обижу. Разлетелись так, Как уходят разные дороги. Не смотри назад - Там одни тревоги! Беги по небу! Только, только не упади! Сколько надо сил, Чтобы

Мечты, ну вот и большая земля, И крайне простые ответы В сырых сигаретах И в сердце спрятанных кометах. А сны, они не приходят с весны, Когда мы с тобой попрощались И наобещались, что будем Ждать друг друга

(музика & слова Чура) присвячується пам'яті двох князів - батька Святослава та його сина Володимира Ой у полі у долині Білий кінь гуляє. Княже славний гніздо зміїне Топче-розоряє. Крові діточок маленьких Гадам не смоктати, Та дівчат наших молоденьких Вже

Время убегает быстро от меня Стрелки изменяют мир вокруг себя Подожди меня Где-то будем вместе я и ты Лето бережёт тепло моей мечты Останусь там-там Где ты веришь Что я могу сказать то слово Где ты любишь И упаду

Sur une guitare, sur un violon Qu'il soit trop tard, qu'il soit trop long Sur un boulevard ou sous un pont Le sans-logis fait sa chanson Sur une guitare sur un violon Sur un tam-tam