Рідна Хата

Десь на тому далекому березі,
Де батьківська хатина стоїть,
Залишились мої білі березні,
За якими так серце болить.
І не можу ніяк зрозуміти я,
Хоч у зрілому літі стою:
Чом журюсь за низенькою хатою,
Коли маю високу свою?

Приспів:
Біла хата, рідна хата.
Під вікном бузок і м’ята.
Зажурилася, старенька,
Біля річки Боковеньки.
Біла хата, рідна хата
Пахне хлібом, диха святом -
Наче писанка квітує
На барвистім рушнику!

Ой, як хочеться в сіні пахучому
Позбирати розгублені сни!
Ой як хочеться знов перемучитись
У обіймах п’янкої весни!
Тільки знаю: літа не вертаються -
З ластівками за обрій летять.
Рідна хата ж нам сонечком світиться
Все життя, все ж бо наше життя.

Похожие новости.

Відчуваю дотик дикої ріки Відчуваю свіжий подих прохолоди нічної Кришталеве серце тріснуте мовчить Міло моє швидкі води, віднесуть тобі. Ти навіть не знаєш, що мене немає Думаєш-гадаєш чи не сталася біда А вона вже поруч, течія

It seems that there is something, Something I should know But I don't want to ask you Ask you what I'm supposed to do You say that I don't treat you That way I used

Throughout my lifetimes I'd hesitate I'd feel some joy But before I'd show my thanks it became too late But now all the way I want to find the time Stop and say I thank

In another life I woke up dreaming with a sigh As the morning light Was painting whispers of a joy And I was in the candlelit bedroom Enchanting beauty shimmering magically Like an irridescent cloud Being blown

Я уезжала в полночь, Мир меня позвал. Со мной простился город и отпустил вокзал. Я захватила в сердце твой смешной подарок И ты меня поцеловал. Опиум, какой-то опиум, ты просто опиум, Фиеста! Наверно зря повторяю, Что тебя забываю, Только