Не Кажучи Нікому (разом з Тартаком)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?
Приспів:
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще б хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...
Приспів
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...
Приспів
Похожие новости.
Still In Love
Because I saw your face A photograph I had misplaced Now I'm stuck remembering What can not be replaced 'Cause I spoke your name I felt a sudden chill 'Cause I dream of you I know I
Сонце
Гей, як сонце спати ляже В голубій долині, Знов співаєш ти ватаже Пісню в полонині. Мила моя, люба моя Ватаг трембітає, А хто ж мене приголубить У зеленім гаю? А з широкої долини Через гори доли, Дівчинонька мов калина Ватагові вторить Приголублю,
The Old Rugged Cross
(Verse One) On a hill far away, stood an old rugged Cross The emblem of suffering and shame And I love that old Cross, where the dearest and best For a world of lost
Летчик-испытатель
Я ещё не в угаре, не втянулся в роль. Как узнаешь в ангаре, кто - раб, кто - король, Кто сильней, кто слабей, кто плохой, кто хороший, Кто кого допечёт,
Зачем
Ситцевым полем перетекала путь река, Следов глубоких ран не оставляя В водоворот лаковых рук брала меня, Ласкала, тело мне не отпуская. Я видел сны, я помню все их имена. Я слышал трав прерывистые речи. Вдыхал я