Не Кажучи Нікому (разом з Тартаком)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?
Приспів:
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще б хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...
Приспів
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...
Приспів
Похожие новости.
Мама
Скажи чому? Скажи чому ти тільки в снах? Скажи чому тебе нема? І вітер знов приніс мені твої слова Твої слова мов білий сніг Так швидко випав і розтав Сльозами десь там в глибині ПРИСПІВ: Скажи мені мамо, Це
In My Heaven
In my heaven there ain't no lawyers Don't need names on dotted lines Folks do business like they oughtta A good firm handshake works just fine We feed lawyers to the lions In my heaven
Ніхто
Більше ніхто нікого не кличе Більше ніхто нікого не чує Ти рушником витирала обличчя І неба питала - з ким він ночує? Не розумію, навіщо це треба Жити з одною, а бавити другу А потім від
Эх, Москва
Снова по деревне дождь идёт, И пчела жужжит в оконце, И трава на цыпочки встаёт, Чтобы раньше всех увидеть солнце. Но среди асфальта у моста, Я машу вслед облаку рукою, Эх, Москва моя Москва, Что же ты
Хули Нам
Про умные примеры слышал уже я давно, Но до чужих высот мне как-то всё равно! Вырос я уже и крепко на ногах стою Цель вижу впереди и к ней напролом иду. Не заботят меня