Не Кажучи Нікому (разом з Тартаком)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?
Приспів:
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще б хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...
Приспів
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...
Приспів
Похожие новости.
Mountain Dew
Now there far from me there's an old holler tree Where you lay down a dollar or two You go round the bend and you come back again With a jug of that
Creedence Song
Daddy had a band Playing him a little guitar Travel in a van Livin' that rock and roll Night after night People comin' up to the bandstand Say you can't go wrong If you play a little
L’viv City. Підземне Зоо
Живуть кити під містом. І тритони. А ще дельфіни. В сумерку глибин, в западинах, де чорний місяць тоне, де вибрано породу з порожнин, вони живуть - міноги і мурени, сирени, восьминоги. І смиренне сліпе суцвіття губок
Две Судьбы
Жил я славно в первой трети Двадцать лет на белом свете - по учению, Жил бездумно, но при деле, Плыл, куда глаза глядели,- по течению. Думал — вот она, награда,- Ведь ни веслами не надо, ни ладонями. Комары, слепни
Морской Несезон
Морской несезон и рвется из крана Серебряный звон дождей-хулиганов Закрыты кафе, забыты секреты И девочка ждет ушедшего лета Немые звонки ее телефона Покажут опять ошибочный номер Холодный песок ее остужает И кто одинок, ее понимает Только волны узнают