Не Кажучи Нікому (разом з Тартаком)
Коли війна вривається у двері,
Не захистять слова й печатки на папері.
Потрібно йти, потрібно брати зброю
І право на життя відстояти в горнилі бою...
Одна біда пішла на захід, інша прийшла зі сходу.
І знову сльози, знову страх, знову страждання для народу.
Знову за спинами визволителів
Прийшли нові карателі та мучителі...
То що ж робити - сидіти склавши руки,
Спокійно дивитися на вбивства та муки?
Чи, взявши благословення в рідної мами,
Почати боротьбу - з новими ворогами?
Приспів:
Поплач за мною мамо, коли я загину.
За свою землю, за Україну
Поплач за мною сестро, не кажучи нікому,
Що я вже ніколи не вернусь додому.
Тече сльоза, прогорнуючи зморшки.
І мама молиться - "Хай поживе ще трошки"
Вже так давно не бачить сина свого
І ще б хоч раз побачити його живого...
Ти знаєш, мамо, я ще тримаюсь!
Караюсь, мучусь, але не каюсь!
Якщо не я - то хто? Зайве питання...
Для нас це не проста війна - це визвольні змагання.
Людей женуть на схід, немов худобу,
Принижують, щоб знищити людську подобу...
І захиститися у цих людей нема ніяких шансів,
У них одна надія - на повстанців...
Приспів
Пройдуть роки, земля загоїть рани,
Залишаться в живих поодинокі ветерани...
А скільки тих, що не прийшли додому,
Лежать в своїй землі в могилах невідомих...
Поволі наші сили тануть, і всі ми знаємо,
Що в цій війні з чужими поки що програємо...
Хай перемоги наші порівняно малі,
Та головне, що наш народ лишився на своїй землі.
Ніхто не знає, хто я, ніхто не знає, де я...
Тіла загинуть - житиме ідея...
А наші душі тут - в рідних просторах -
Волинських лісах, Карпатських горах...
Приспів
Похожие новости.
Sono io come stai Ti ricordi di me Non ti scrivo da un po' Perdonami Tra le cose che ho Sulla mia scrivania C'? una foto di noi Bellissima Ti ricordi io e te Soli a casa dei tuoi Quella
Тінь
Знов наче впала з неба Тінь і не видно берег Страх роз’їдає очі Стій! Я уже не хочу так! Сон не стає чіткіше Біль розчиняє тишу Ніч дзеркалі відбилась Крик! Все, що залишилось там! Пр. уже не зламати Невидимі
Л.М.Л.(Лучик мой любимый)
Вступление. Нет, я не смогу тихо смириться с этой правдой, доле покориться, Быть, как до тебя, небо не видя жить. Ты в каждом окне, в каждом прохожем, где-то рядом, прячешь свои лица, Здесь, рядом
Nantes
Well it's been a long time, long time now since I've seen you smile and I'll gamble away my fright and I'll gamble away my time and in a year, a year or so this
Your Forgiveness
It's time for forgiveness It's time to repent Time for a sentence To live without revenge We'll never be together It's time to face the truth You tell me who can make it last forever (forever) Destiny,