Зима
Зима
Лід тонкий і прозорий
Зима в твоїх ненаглядних очах
Зима, холодні білі простори
Зима та снігом занесений шлях
Що зталося з нами не знаю
Німа прохолода долонь
Я погляд від тебе ховаю
Ти мовчки стоїш осторонь
Ти все ще для мене коханий
Ти все що я маю, повір
Не вірю в зимову оману
Твій голос нерівний, чужий
Згадай, згадай як світили нам зорі
Згадай солодкі слова на вустах
Зима, лід тонкий і прозорий
Зима в твоїх ненаглядних очах
Що зталося з нами не знаю
Німа прохолода долонь
Я погляд від тебе ховаю
Ти мовчки стоїш осторонь
Ти все ще для мене коханий
Ти все що я маю, повір
Не вірю в зимову оману
Твій голос нерівний, чужий
(програш)
Що зталося з нами не знаю
Німа прохолода долонь
Я погляд від тебе ховаю
Ти мовчки стоїш осторонь
Ти все ще для мене коханий
Ти все що я маю, повір
Не вірю в зимову оману
Твій голос нерівний... ...чужий
Зима, лід тонкий і прозорий
Зима в твоїх ненаглядних очах
Похожие новости.
Романтики
Не романтики, не стихи И даже грёбанные клоуны Не интересуют меня, Хочу я только посмотреть в твои Маленькие бешеные глаза, Которые в тот момент Полные тоски, Которые в тот момент Полные тоски. Какая ты была бы дура, Если бы не
Школьница
Надоела школа, парта и урок, Скоро, очень скоро, прозвенит звонок. Ты забросишь в сумку ручку и тетрадь - Ровно в пять тебя твой мальчик будет ждать. И на дачу в выходной родители, И тебя одну
Не Будемо Пити (разом з Захаром)
Не будемо їсти, не будемо пити, Просим молодого, щоб засолодити. Не будемо пити тую бурачанку, Нехай поцілує староста коханку. Приспів: Гіркая, гіркая, гіркая вода, Най ся поцілує пара молода. Гіркая, гіркая, гіркая вода, Най ся поцілує пара молода. Не
Дела
Дела! Меня замучили дела — каждый день, каждый день, каждый день. Дотла Сгорели песни и стихи — дребедень, дребедень, дребедень! Весь год жила-была и вдруг взяла собрала и ушла. И вот — такие грустные дела у меня... Теперь Хоть
Горное Эхо
В тиши перевала, где скалы ветрам не помеха, помеха, На кручах таких, на какие никто не проник, никто не проник Жило-поживало веселое горное, горное эхо, Оно отзывалось на крик — человеческий крик. Когда одиночество