Не Забувай

1
Вже в котрий раз кажу собі я слово "досить".
Вже в котрий раз воно на серце ляже каменем.
Вже в котрий раз на біль я відповім мовчанням.
Тому пишу тобі, пишу листа востаннє.

Приспів:
Не забувай, бувай, бувай...
Нехай щастить тобі.
І не питай чому завжди минають швидко дні.
І не сумуй, сумуй, сумуй...
Сумуй за мною довго-довго.
І не тримай, тримай, тримай...
Тримай печаль в собі.
Пожовкло фото, де на мить щасливі ми були.
І вже не варто, вже не варто.
Нам про це вести розмову.

2
Тобі пишу листа - сама собі не вірю.
Вже в котрий раз я знов спочатку починаю.
Вже в котрий раз себе за це я проклинаю.
Вже в котрий раз пишу сама. Чому? - Не знаю.

Приспів

Похожие новости.

Зозуля лічить життя: "Ку-ку! Ку-ку!" Я мав таке почуття колись! Колись! Колись! А-а! Колись! А-а! Годинник твердить момент: "Так-так! Так-так!" Нещадних хвильок потік, спинись! Спинись! Колись! А-а! Колись! А-а! Каміння котить Сізіф кудись! Чомусь! На себе працю оцю візьму!

Я піду у поля де кружляють лелеки, Де широкою стрічкою стелиться шлях. Як я хочу, щоб ви, мої друзі, далекі Завітали до нас наяву, а не в снах. Я чекаю на вас: кожен гість

Я накрию стіл широкий під черешнями в саду, Запрошу до себе в гості тих, кого давно люблю, Кращі вина, кращі страви я поставлю на столі, Ех, гуляймо, любі друзі, від зорі і до

1) Наверное много вчера посмеялся о том, Что я Богом не дам нам расстаться. Любовь - это в небе, а вы приземлитесь. Припев: Теперь я отдельно кричу: "Помогите!", как в утреннем лифте, Но ты не

Задуті доменні печі У серці мокрий жмут павутиння Калюжі токсичної сечі Відбивають похмурі склепіння Труби, розірвані кригою Звисають іржавим лахміттям Скалічені штучним заплідненням Майбутні тисячоліття Неба обпечена шкіра Розквітла кривавими пухирями В безглузді людського виру Розтікались мазутнії плями Жорстке випромінення мрій Щастя з