Тиша

годі
сонце зникає
я вірю ти бачиш в пітьмі
скоро на твоїх долонях
зникнуть всі лінії болю
тиша майже беззвучна
лиш поштовх думок
у скронях
годі
земля розтуляє рани
тіні виходять із них

годі
сонце зникає
я вірю ти бачиш в пітьмі
годі
земля розтуляє рани
ми не лікуємо їх

Похожие новости.

Я вот с Лялькою своей не живу уж много дней, Но в театр до сих пор хожу, еще бы! Гаснет свет, и - благодать! - Пора чекушку вынимать, Есть еще закуска, бутерброды. Спасибо, Ляля,

Я не буду більше так пробач Я не буду більше так прости Хочеш ліжко мною застели Дай лиш шанс я доведу що Так я не заслужив Може хтось це ліпше робив Так не вмію я Але хто

Ой ходить сон коло вікон, А дрімота — коло плота. Питається сон дрімоти: А де будем ночувати? Де хатонька теплесенька, Де дитина малесенька,— Туди підем ночувати, Дитиночку колихати. Ой на кота та й воркота, На дитину та й дрімота, Котик

Так вийшло що зовсім недавно З тобою зустрілися ми Та часом здається що завжди Ти був у моєму житті (х2) Я хочу напитись любові З тобою єдиний з тобою Я хочу напитись кохання З тобою одним до світання Любов

Well, it's after midnight and the skies are shining bright, And a big fat moon is dancing on the sea, and I'm thinking oh my... And that old man in the sky