Тиша

годі
сонце зникає
я вірю ти бачиш в пітьмі
скоро на твоїх долонях
зникнуть всі лінії болю
тиша майже беззвучна
лиш поштовх думок
у скронях
годі
земля розтуляє рани
тіні виходять із них

годі
сонце зникає
я вірю ти бачиш в пітьмі
годі
земля розтуляє рани
ми не лікуємо їх

Похожие новости.

I know the feeling of finding yourself stuck out on the ledge and there ain’t no healing from cutting yourself with the jagged edge I’m telling you that it’s never that bad take it from someone

Lord Bateman runs an inn out on the A65 Sort of place where everybody drinks before they drive Weekends runs a motorbike to Scarborough and back He's not too many brandies from a

Хотелось жить не беспокоясь, Все потерять и хоть что-то найти. Но снова я ложусь под поезд Людской молвы на исходе пути. Моей любви последней искрой Мне не разжечь костра в ночи. Пусть я уйду легко и

Я причинял вред людям, Но не хочу, чтобы остался чёрный след, когда меня уже не будет. Душа горит в аду, но ноги ещё топчут почву. Я начал плохо и чувствую, что плохо кончу. Не

Я нiкого ще так не любив, Нi за ким я ще так не тужив. Йду, знедолений, берегом дня, А в думках: не моя, не моя, не моя... Приспів: Прощавай! Сiрий шар пилюги Лiг на нашi стежки, Лiг на