Побутова Романтика

Коли я на тебе дивлюсь, я хвилююсь і червонію.
Ти зачаровуєш красою, від якої я німію.
Я не знаю що сказати, тому кажу різні дурниці,
Я боюсь тебе обняти, бо таке мені лише сниться.

Я бачу твоїх уст візерунок - ніжну і прозору красу,
Я мрію про твій поцілунок, як трава мріє про росу.
Я дарую себе тобі, свої правдиві почуття,
Ти дуже потрібна мені, життя без тебе - це сміття.

Примара дружби нас розділила і вже нема чого сказати,
Ти мене не полюбила, а я не зміг тебе не кохати.
Лишитись з тобою віч-на-віч - бажання зрячого сліпця,
Я мрію про тебе день і ніч, я буду з тобою до кінця!

Якщо стане раптом сумно чи погано тобі,
Або ти просто скучиш за мною,
Ти просто подзвони по телефону мені,
Я прийду і буду з тобою.
Скажу: "Дивись, як чудово надворі,
Я хочу з тобою прогулятись під зірками".
Нам буде весело і нас покусають комарі
І все живе радіє разом з нами!

Похожие новости.

Закони "біосу" однакові для всіх: Народження, страждання й смерть. Що лишиться по мені: попіл слів моїх, Що лишиться по нас: з кісток трава зросте. Лисиці, леви, ластівки і люди, Зеленої зорі черва і листя Матерії законам

Я казала не питай у мене Ні у вітру, ні у зірок ти вже не питай Тільки ніч приходить знов шалена Місяць повний немов медаль Вгору разом підіймемо руки Танець може розбудити тіло твоє Не складні

Ночь. Сна ни в одном глазу, Время около двух. Мне всегда не в моготу Дождаться чтобы день потух. Открыт был бук, Клавиатуре дам тепло своих рук Это я тебе пишу письмо, мой друг. Вот хватило

Осень одевала мертвые цветы Желтою листвою Жгла и целовала и для красоты Умывала кровью Алая-талая Утекает словно вода Письмо любви никуда Алую-талую Я ее дарю, я дарю Письмо любви никому И смеются звезды глядя с высоты Холодно и ясно И сгорает солнце

Я поринаю глибоко У рідину каламутну, Біле - біле молоко. Я далеко, вже далеко. Коли лила, коли лила Так багато ти розлила Тих зірок, тепер хтозна Котра зла, а котра наша. Приспів: Молоко Мило нас Мало. Поринаймо глибо - Коло нас Вічний час, Мамо, Ма-мамо. (весь