Весна
Підборіддям розбитим
Весна закривавила сніг
Прорізані щанцями
Міста запалені шлунки
Зустрічні обличчя
Становлять гниле бездоріжжя
Де марно шукати
Приреченим порятунку
З пробуджених звалищ
Розхлюпуючи рідке небо
Вгодовані комахи
Рушають в нервовий прстір
Жовте тіло доби
Колять зламані ребра
За якими в пітьмі жевріє
Гнійник злості
Розтрощені механізми
Іржою шкрябають мозок
Тече повз вікна іприт
Обпікаючи мирне довкілля
Відпрацьовані люди й тепло
У терновім вінку із цирозу
Хитаючись на шибениці
Недостиглим вугіллям
Похожие новости.
Той День
Не хотілось би так залишитися без моря, Не хотілось би так захлинутися на мілі. Заповітні “якби” дозволяють захотіти, А буденні “але” не дають нам до моря йти. Чутно, нудно і хочеться удвох Спати, знати пілюлі
Avant Qu’elle Parte
Insens?, insensible, tu l'aimes mais pourtant tu la fuis Insens?, insensible, tu l'aimes mais pourtant tu la fuis Doomam's Pardonne-moi pour tes insomnies ? r?p?tition Pardonne-moi pour le files d'attentes, tes clashs ? l'inspection Pardonne-moi
Твой Далекий Свет
Твоей звезды далёкий свет Поймал в ночи меня. Он лёгким был, почти как снег, Но грел сильней огня. А я в ладонь ловил его, И ничего не мог понять. Он здесь в руке и нет его, Ведь
Нечего Делать Внутри
Стихи и музыка: А. Васильев Нечего делать внутри, я стою на пороге Жду, когда кто-нибудь треснет мне дверью по морде Жду, когда кто-нибудь переломает мне руки Или попросит войти, или выгонит нафиг Кто я такой
День Президента
Йде президент до чорного авто, В його авто з ним не сіда ніхто, Окрім огуди, роздумів і слави, Його народу і його держави, День президента в ніч перетікає. Нема ні сну, ні спокою не має, У