Ой У Саду Ружа

Ой у саду ружа посаджена
Каже хлопец же я не червена
Та най каже, а я не журюся
Комум мила тому сподоблю ся

Не кладу на личко червенило
Мене в поли сонце припалило
Припалило з преду і з боку
А я собі дівчина нивроку

Мене мати в плахті колисала
У криниці кождий ден купала
Ой купала та й забыла втерти
Буду файна до самойі смерти

Похожие новости.

Is this masquerade finally over Can we put down the roles that we've played so many times Is this really the final curtain The end of the play Or will we just dance this

Муз: О.Попков Сл. О.Попков Когда-нибудь время свой бег вдруг замедлит, И ты обернешься назад. И вдруг заметишь как под ногами, Желтые листья шуршат. Печальный ковер, не сложившихся судеб Парит и парит над

Мила моя на Кычері стала Та й на мене смутні позерала Мила моя не позерай смутне Бо мі зараз моє серце пукне Мила моя не слухай никого Лем ся слухай розуму свойого Хоц бы-с мала лем

Їхні очі блукали у хмарах Нечутлива Земля забувала їх Їх слова вже не стануть тлумачити Шепотіти забутими мовами Гасли вогнями крики у полум’ї Закатовані, ордами спалені Одинокі квіти мороку Проростали в сяйві з попелу Їх думки карбувались у

Возьми свой мир, возвращаю, В нём нет весны, замерзаю, Не греет в нём ледяное солнце. Возьми мой мир по осколкам Напрасных слёз было сколько, Разбито, брось, ты порежешь пальцы. Мелочи жизни — с кем не бывает, Угли